Ранок - Жиленко Ірина

Сніжок, за вікнами світа.
Зарум’яніла шибка.
В акваріумі золота
розпозіхалась рибка.

І знову стало все як слід,
мій друже, так, як треба!
Скінчивши свій нічний політ,
рак опустився з неба.

Спинились брама і паркан,
бо ж треба знати міру!
І парасольки з квітника
розбіглись по квартирах.

І повернувся в зоопарк,
і солодко розлігся
такий звичайний леопард
в такій звичайній клітці.

А за вікном дзвенить трамвай,
шумить ранкове місто.
Гукає хлопчику: “Вставай!” —
будильник голосистий.

Так весело на світі жить,
рости, учитись, бігать!
На стінах сонечко дрижить,
аж молоде од сміху.

А паперовий Капітан
не скаже нам нічого
про те, чому стоїть не там
кораблик, де учора.

Чому подряпане чоло,
а на руці — пов’язка.
Мовчить.
Мовчить.
Дзвенить крилом
ласкава птиця-казка.