Нові коментарі

У середу у 12:13
Ця книга - справжнє відкриття! Захоплюючий сюжет та глибокі персонажі не залишать байдужим. Рекомендую всім, хто шукає щось більше, ніж просто
Я не вірю у казки - Лада Астра

У середу у 12:02
Ця книга Джеймса Борга є чудовим посібником для вдосконалення навичок спілкування. Вона надає практичні поради, які допоможуть вам стати більш
Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування - Джеймс Борг (Джеймс Борґ)

У вівторок у 18:32
Книга Джеймса Борга – практичний посібник для опанування ефективного спілкування. Вона вчить говорити так, щоб вас чули.
Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування - Джеймс Борг (Джеймс Борґ)

21 березня 2025 17:30
Книга про те, як контролювати себе і свої бажання. Дізналася, чому ми робимо те, що робимо, і як стати сильнішою.
Сила волі - Келлі Макгонігал

23 лютого 2025 15:54
«Доктор Сон» Стівена Кінга — це не просто продовження класичного роману «Сяйво», а й глибоке дослідження теми відродження, внутрішніх травм та
Доктор Сон - Стівен Кінг
Хмари з моря - Качан Анатолій

Читаємо онлайн Хмари з моря - Качан Анатолій
З моря сунуть чорні хмари.
В день ясний, усім назло,
Чорні хмари, як примари,
Йдуть у наступ на село.
Сад притих у передгроззі –
Ні ку-ку, ні тьох-тьох-тьох.
Раптом з хмари перші сльози
Покотились, як горох.
Перші сльози, хмари чорні –
То не горе, друже мій.
Та за ними – ось де горе! –
Суне з клекотом із моря
Синя хмара-градобій!!.
Від тієї хмари з льодом
Стало холодно в саду,
Кличе груша біля броду,
А опудало – з городу:
"Ми вам станем у пригоді,
Відверніть від нас біду!.."
Де не взявся хлопчик-вихор,
Крикнув хмарі-еНеЛО:
– Ти в садах накоїш лиха,
Не пущу тебе в село!!.
Гримнув тут і грім на хмари, –
Аж здригнувся наш садок, –
І погнав їх, як отару,
Батогами блискавок.
І покірно хмара синя,
Хмара грізна та крута
Понесла мішки на спині
На дрімучі болота.
Там і висипала град
Та й пішла на Хмароград.
Літня злива прошуміла,
Як небесний водоспад.
Злива яблук натрусила,
У саду – яблукопад.
Води з хмар біжать до Бугу,
Далі – в море, океан.
Грають балки і яруги –
Степу нашого орган .
А на райдузі над гаєм
Із семи барвистих дуг,
Як на струнах, жайвір грає
Та ще й пісеньку співає
Про степи і річку Буг.
У саду на свіжім сіні
Спить хлопчина в курені.
Відвернувши хмару синю,
Він під соло солов'їне
Усміхається вві сні.
Степова річка
Над лугами, наді мною
Гнеться райдуга дугою.
То веселка-степовичка
Набирає воду з річки.
Гей, веселко, не пий воду,
Бо наробиш людям шкоди:
Вип'єш воду – і зміліє
Наша річка Чичиклія.
Будуть гуси ґелґотати:
"Де поділося латаття,
Що пишалося все літо
Білим цвітом, жовтим цвітом?.."
Буде плакати до ранку
В комишах очеретянка:
"Чичикліє, Чичикліє,
Ти найкраща річка в світі!
Чичикліє, Чичикліє,
Як мені без тебе жити?.."
В день ясний, усім назло,
Чорні хмари, як примари,
Йдуть у наступ на село.
Сад притих у передгроззі –
Ні ку-ку, ні тьох-тьох-тьох.
Раптом з хмари перші сльози
Покотились, як горох.
Перші сльози, хмари чорні –
То не горе, друже мій.
Та за ними – ось де горе! –
Суне з клекотом із моря
Синя хмара-градобій!!.
Від тієї хмари з льодом
Стало холодно в саду,
Кличе груша біля броду,
А опудало – з городу:
"Ми вам станем у пригоді,
Відверніть від нас біду!.."
Де не взявся хлопчик-вихор,
Крикнув хмарі-еНеЛО:
– Ти в садах накоїш лиха,
Не пущу тебе в село!!.
Гримнув тут і грім на хмари, –
Аж здригнувся наш садок, –
І погнав їх, як отару,
Батогами блискавок.
І покірно хмара синя,
Хмара грізна та крута
Понесла мішки на спині
На дрімучі болота.
Там і висипала град
Та й пішла на Хмароград.
Літня злива прошуміла,
Як небесний водоспад.
Злива яблук натрусила,
У саду – яблукопад.
Води з хмар біжать до Бугу,
Далі – в море, океан.
Грають балки і яруги –
Степу нашого орган .
А на райдузі над гаєм
Із семи барвистих дуг,
Як на струнах, жайвір грає
Та ще й пісеньку співає
Про степи і річку Буг.
У саду на свіжім сіні
Спить хлопчина в курені.
Відвернувши хмару синю,
Він під соло солов'їне
Усміхається вві сні.
Степова річка
Над лугами, наді мною
Гнеться райдуга дугою.
То веселка-степовичка
Набирає воду з річки.
Гей, веселко, не пий воду,
Бо наробиш людям шкоди:
Вип'єш воду – і зміліє
Наша річка Чичиклія.
Будуть гуси ґелґотати:
"Де поділося латаття,
Що пишалося все літо
Білим цвітом, жовтим цвітом?.."
Буде плакати до ранку
В комишах очеретянка:
"Чичикліє, Чичикліє,
Ти найкраща річка в світі!
Чичикліє, Чичикліє,
Як мені без тебе жити?.."
Відгуки про книгу Хмари з моря - Качан Анатолій (0)