Вагітна від мільйонера-боса - Ekaterina

Я повільно прокидаюся, відчуваючи, як промінь світла проникає крізь вікно лікарняної палати. Мої повіки важкі, моє тіло відчувається важким, але потроху я приходжу до тями. Коли я відкриваю очі, я бачу Алехандро, який сидить біля мого ліжка, із стурбованим виразом обличчя.

«Привіт, серденько», — сонно прошепочу я, відчуваючи втішне тепло його присутності.

Господи, я сказав, милий, Алехандро, мабуть, я сп’яний від наркозу.

Алехандро піднімає очі й ніжно мені всміхається.

-Привіт моя любов. Як ти почуваєшся сьогодні? — питає він, ніжно гладячи мою руку.

Моє серце розривалося, він сказав, моє кохання, чорт вазьми, він сказав це, мій розум не переставав стрибати.

«Здається, трохи краще», — відповідаю я, намагаючись зосередитися на думках.

Як довго я спав?

Алехандро дивиться на годинник на столі й зітхає.

— Всього пару годин. «Я тобі обіцяв, що буду тут, коли ти прокинешся, просто ліки подіяли швидко, тобі вже обід приносять», — каже він з теплою посмішкою.