Вагітна від мільйонера-боса - Ekaterina

Я слабко киваю, відчуваючи, як втома починає ще більше тиснути на мої повіки. Мої батьки поруч зі мною, їхні обличчя сповнені занепокоєння, але також надії.

«Мамо, тато, вибачте, що так хвилюю вас», — кажу я слабким голосом. Я не хотів, щоб це стало настільки складним.

«Не треба вибачатися, дочко», — відповідає тато, ніжно гладячи моє чоло. Найголовніше, щоб ти був добре. Про все інше ми подбаємо.

Я на мить закриваю очі, дозволяючи миттєвому спокою охопити мене. Я відчуваю заспокійливу присутність моїх батьків поруч зі мною та гуркіт голосів медперсоналу, що працює навколо мене.

Раптом мене охоплює нова хвиля нудоти. Я намагаюся сісти, але запаморочення занадто сильне. Монітори починають шалено пищати, сповіщаючи медичний персонал.

— Знову рве! — вигукує одна з медсестер, і вони швидко приносять мені піднос.

Доктор Лукас підходить з явною стурбованістю.

— Валерія, намагайся дихати повільно. «Ми тут з тобою», — каже він, намагаючись мене заспокоїти.