Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Інше » Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм - Єва Томпсон

Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм - Єва Томпсон

Читаємо онлайн Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм - Єва Томпсон
свідомості, що послабило б його привабливість для іноземців (як це робить Достоєвський в «Ідіоті», коли князь Мишкін перелічує переваги бути росіянином), а посилюючи консолідуючу спроможність національної міфології.

Для створення імперського роману, тобто роману, який зміцнює національну ідентичність, автор повинен змінити національну пам’ять і показати її як вертикально (тобто в розрізі всіх класів суспільства), так і горизонтально (у межах еліти), і тоді змалювати цю об’єднану націю перед обличчям Інших. Хоча «Анна Кареніна» і «Злочин і кара» мають кращу композицію і сягають більших психологічних глибин, вони не відіграли такої ролі для сучасного сприйняття Росією себе, як «Війна і мир». Цей роман надає закінченого вигляду портретові російської нації, яку створив імперський успіх. Він став таким переконливим посередником між російською колоніальною практикою і її образом у власних очах як могутньої і такої, на яку багато покладено, нації-держави, що розглядається як канонічна версія російської історії не лише для росіян, а й для читачів усього світу. Дуже мало народів змогли в такий спосіб сформувати свій образ в очах світу.

ПРИМІТКИ

1. Said, Culture and Imperialism, xiv.

2. Richard Pipes, Russia under the Old Regime (New York: Scribners, 1974), 13.

3. Це може бути однією з причин того, що дискурс, критичний до основних принципів Російської держави, так швидко став радикальним і призвів до жорстокої революції. У Росії, щоб критикувати, потрібно було вийти за межі прийнятного дискурсу і, отже, за межі всього дозволеного. Тоді як на Заході політичний і економічний радикалізм став одним із другорядних елементів основної політичної думки, в Росії розрив між ними був настільки значним, що радикали не відчували свого зв’язку з жодною суспільною установою в Росії; тому вони відкинули всі ці установи і поставили за мету знищити їх всі і почати з абсолютного нуля.

4. N. N. Strakhov, цитується за: Ernest Simmons, Leo Tolstoy (New York: Vintage, 1960), vol. 313. Російський текст зауваження Страхова наведено в праці: Н. Н. Страхов. Критические статьи об И. С. Тургеневе и Л. Н. Толстом. Киев: Изд-во И. П. Матченко, 1901. Передрук: Mouton (The Hague, 1968).

5. Smith, 213.

6. War and Peace, видання: George Gibian і переклад: Aylmer Maude (New York: W. W. Norton, n. d.), 880.

7. Там само, с. 462.

8. Там само, с. 553.

9. «Si tu peux, fas que ton ame arrive, / A force de rester studieuse et pensive, / Jusqu’a ce haut degre de stoique fierte / Ou, naissant dans les bois, j’ai tout d’abord monte. / Gemir, pleurer, prier, est egalement lache. / Fais energiquement ta longue et lourde tache / Dans la voie ou le Sort a voulu t’appeler, / Puis apres, comme moi, souffre et meurs sans parler.» Alfred de Vigny, «La Mort du Loup» Poemes (Paris: Union Generate d’Editions, 1966), 255-58.

10. Seton-Watson, 122-23.

11. Thomas Molar, Twin Powers: Politics and the Sacred (Grand Rapids MI: Eerdmans, 1988), 135.

12. С. А. Грант доводить, що «мір» і «общіна» були радше утвореннями московитів, ніж давніми інституціями. «Obschina and mir» Slavic Review 35, no. 4 (1976).

13. Война и мир (Москва: Художественная литература, 1963), т. 1, с. 163; War and Peace (Norton), 163-64.

14. Война и мир, т. 1, с. 169; War and Peace (Norton), 169.

15. Nadezhda Durova, The Cavalry Maiden: Journals of a Russian Officer in the Napoleonic Wars, переклад Mary Fleming Zirin (Bloomington: Indiana Univ. Press, 1989).

16. Peter J. Taylor, The Way the Modern World Works (New York: John Willey, 1996), 193–211.

17. Simmons, Leo Tolstoy, vol. 1, 313.

18. Pisarev, «Old Gentry» [»Старое барство»], in War and Peace (Norton), 1377.

19. Pushkin, Eugene Onegin, переклад Walter Arndt (New York: Dutton, 1963), 7.

20. Michael Holquist, Dostoevsky and the Novel (Princeton, NJ: Princeton Univ. Press, 1977), 165.

21. War and Peace (Norton), 9; Война и мир, т. 1, с. 12.

22. Davies, God’s Playground, vol. 1, 537; Chew, Atlas, 61.

23. «Уехал в киевскую губернию, где находилась большая часть его крестьян». Война и мир, т. 1, с. 401; Norton, 409.

24. War and Peace (Norton), 564.

25. R. F. Christian, Tolstoy (Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1969), 111.

26. Tolstoy’s Diaries, переклад і редагування R. F. Christian, vol. 1 (New York: Scribners, 1985), 182-83.

27. R. E. Dupuy and T. N. Dupuy, The Encyclopedia of Military History from 3500 В. С to the Present (New York: Harper and Row, 1977), 747-50.

28. Война и мир, т. 2, с. 89.

29. «Что вы думаете о польских делах? Ведь дело-то плохо, не придется ли нам с вами и Борисовым снимать опять меч с заржавевшего гвоздя?» Лев Толстой, Полное собрание сочинений, т. 61 (Москва: Государственное издательство художественной литературы, 1953), с. 17.

30. Толстой, Полное собрание сочинений, vol. 61, 115.

31. Waclaw Lednicki, Tolstoy between War and Peace (The Hague: Mouton, 1965).

32. Lednicki, 36–37.

33. Толстой змінив свою думку в пізніших творах, особливо у «Воскресінні» {Воскресение, 1898), де поляки вважаються одними з найцінніших жителів Російської імперії, і оповідач явно засуджує страту двох політичних в’язнів, поляка Лозинського і єврея Розовського.

34. Said (1994), 117.

35. Michael Cherniavsky, Tsar and People: Studies in Russian Myths (New York: Random House, 1969).

36. War and Peace (Norton), 262. «Щегольски вычищенные и убранные войска… тысячи ног и штыков… припомаженные, расфранченные офицеры». Война и мир, vol. 1, 258.

37. War and Peace, (Norton), 263. «Ростов… чувствовал, что от одного слова этого человека зависело то, чтобы вся громада эта (и он, связанный с ней — ничтожная песчинка) пошла бы в огонь и воду, на преступление, на смерть или на величайшее геройство, и потому-то он не мог не трепетать и не замирать при виде этого приближающегося слова», Война и мир. т. 1, с. 259.

38. War and Peace (Norton), 747.

39. Там само, 1263.

4. НАРАТИВ СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ В РОСІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

У праці «Культура й імперіалізм» Едвард Саїд виклав аналіз романів Альбера Камю, істотно відмінний від їх канонічної інтерпретації як пошуку сенсу в безсенсовому світі. Інтерпретація Саїда змістила Камю з його звичної екзистенціальної позиції та визначила його в контексті французького імперіалізму. Цим Саїд серйозно порушив таксономію, у межах якої багато критиків, від традиціоналістів до деконструктивістів, помістили Камю принаймні на найближчий час. Замість утвердження погляду Камю на становище людини й доведення правдивості його сучасних антигероїв, Саїд нагадав нам, що сюжети двох романів Камю, «Сторонній» (1942) і «Чума» (1947), розвиваються в Алжирі та що їхні головні герої є французькими колоніалістами; до того ж центром їхнього буття

Відгуки про книгу Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм - Єва Томпсон (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: