Відомство мертвих душ. Тіло без душі - Яна Паувел

Отямився прокурор від тихого стуку – це Тарн поставив перед ним склянку води.

— Вам би до цілителя сходити, — передавши йому пляшечку з пігулками, промовив Тарн.

Прокурор тремтячими руками розкрутив пляшечку і висипав з неї дві пігулки. Випивши ліки він відкинув голову на спинку крісла і заплющив на деякий час очі.

Але навіть цю хвилинку йому відпочити не дали. В двері його кабінету постукали і Максвел змушений був одягнути на обличчя маску зосередженості.

Поки він наосліп перебирав документи на своєму столі, вдаючи заклопотаність, Тарн відчинив двері і впустив всередину візок з документами.

Принаймні так здавалося, доки візок не зупинився і з-за документів не вийшов усміхнений клерк. Вони перекинулися з Тарном парою слів, після чого помічник підсунув йому під носа відомість.

— Це матеріали які ви просили мене дістати до справи Уоллісів, — підійшовши до його столу, промовив Тарн. І перш ніж Максвел усвідомив значення його слів, всунув йому в руку ручку. — Розпишіться ось тут, — вказав помічник на порожню графу внизу листка.

Прокурор глибоко вдихнув, швиденько перебіг відомість очима і знову оглянув гору документів, цього разу уже повністю усвідомлено.

Схоже, найближчим часом у нього часу не те що на відпочинок, на сон не буде. З такими думками він підписав відомість і повернув ручку своєму помічнику.