Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Фентезі » Відомство мертвих душ. Тіло без душі - Яна Паувел

Відомство мертвих душ. Тіло без душі - Яна Паувел

Читаємо онлайн Відомство мертвих душ. Тіло без душі - Яна Паувел

— Добре, — собі під носа пробубоніла вона, — зустрінемося завтра, о п’ятій.

І чомусь вона була впевнена в тому, що ці її слова він також почув.

 

****

 

— Хто це? — піддався допитливості прокурор Максвел. — З ким ти переписуєшся?

Лірен відвернувся від вікна і знову подивився на мага.

— Не відволікайся. Ти розповідав про свої успіхи в розслідуванні.

— Я уже все розповів, — роздратовано відповів Максвел. — Усе вказує на те, що тим, хто вселився в тіло Уолліса був Еверен Шарп. Ймовірно він таким чином хотів заволодіти шахтами з видобутку вайкаріту. Залишилося тільки з’ясувати, з ким він контактував безпосередньо перед смертю. Ми уже перевіряємо усі банківські операції Шарпа…

— А Деміан Уолліс? Його банківські операції ви також перевіряєте?

Масквел спершу розгубився, а тоді усвідомив, що лірієць має рацію, і скривився від досади.

— Я врахую це і наступного разу…

— І вайкаріт… Він цілком міг розплатитися ним, — перебив прокурора лірієць. — Відьмацьке скло може бути дуже корисним під час ритуалу. Ти знав?

Прокурор здригнувся і розгублено подивився на нього.

— Що ти маєш на увазі?

Лірен хмикнув і знову повернувся обличчям до вікна.

— Щоб переселити душу потрібно спершу відділити її від тіла. Це не дух мертвого. У душі живої людини немає чіткої форми, — він мимоволі опустив погляд на свої руки. Навряд чи він колись зможе це забути. — Куля з відьмацького скла могла б суттєво полегшити проведення ритуалу.

Максвел мовчки скрипнув зубами і ретельно записав усе в свій записник. Прогалини в знаннях невимовно дратували його. І він сам не помітив, як страх, який він незмінно відчував в присутності лірійця почав відступати.

— Відомство надало нам опис ритуалу. Але там ні про що таке не йдеться.

— Відомство надало вам опис ритуалу вселення. Коли неспокійного духа вселяють в тіло без душі. Цей ритуал, насамперед, не розрахований на те, що душу будуть відділяти від тіла живої людини.

— Звідки ти знаєш такі подробиці, якщо не причетний до… — лірієць кинув на нього холодний погляд, і Максвел подавився словами.

— Прокуроре Максвел, як багато вам відомо про роботу некромантів? І я маю на увазі не тільки демоноборців?

Маг від чогось густо почервонів. Декілька хвилин панувала тиша. Після чого прокурор все ж переборов сором.

— Куди ти ходив? — знову проявив він допитливість. — І звідки в тебе цей льодяник.

Лірен перевів погляд на стіл, на якому лежала красива замотана в яскраву обгортку цукерка, і нахмурився.

— Мені потрібно було передати повідомлення…

— Це з ним ти зараз переписуєшся? Це твій спільник?

Спільник? Він мимоволі усміхнувся. Всі його попередження, всі сказані ним слова були проігноровані. Зрештою, вона вчинила так, як вважала за потрібне. І ось вона знову шукає зустрічі з ним. Чи можна їх назвати спільниками?

— Я вгадав? — продовжив тим часом прокурор.

— Ні – на обидва твої запитання. І на цьому мій ліміт доброзичливості вичерпаний.

Прокурор одразу ж замовк, на інстинктивному рівні відчувши зміну в настрої лірійця.

Лірен стомився. За два тижні їм не вдалося дізнатися майже нічого. Розслідування проводилось абияк. Не тільки цей один випадок – усі вони розслідувались не належним чином. Наче завданням слідчого було не встановлення істини, а закриття справи в найкоротші строки. Свідків ніхто не допитував. Речові докази не збиралися.

Ніхто не копав глибоко, ніхто не ставив додаткових запитань. А це означало, що Мерином і Рімом коло злочинців не обмежувалося. У них були люди і в поліції, і в прокуратурі. Можливо навіть в суді.

Він уже не був впевнений в тому, що Теренс Рім зможе розповісти йому щось корисне, навіть якщо наважиться на це. Тим паче зараз після того, як він познайомився з його дочкою. Не важко здогадатися, що з нею не так. Антимагічні браслети красномовніше слів. Якщо справа в цьому і від цього залежить життя дитини... Лірен мимоволі скрипнув зубами. Рім обрав легкий шлях. Навіщо навчати дитину, навіщо мучити її безкінечними тренуваннями, які зрештою можуть не принести жодного результату, якщо можна просто переселити її душу в інше тіло.

Деміан Уолліс, Леслі Ллойд, Аверин Горд... І це далеко не повний список жертв. Діти найбагатших, найвпливовіших родів королівства. І це тільки ті, чию підміну виявили. А були ж і ті для кого переселення пройшло успішно. І скільки їх зараз в Окті страшно уявити. Ці люди багаті, впливові, успішні, а навіть якщо і ні, усі вони пов'язані спільним секретом. Таємницею, від якої залежить їхнє життя. Життя це, і усі наступні втілення. Усе це...

Лірен різко видихнув і відійшов від вікна. Не варто їй було влізати у це. Вона не впорається, не переживе зіткнення. Її просто вб'ють тільки цього разу назавжди.

І він нічим не зможе зарадити, ніяк не зможе допомогти. Але чому його це хвилює? Це через Аніку, тому що вона в її тілі? Чи справа не в цьому? А якщо так, то в чому тоді?

Відгуки про книгу Відомство мертвих душ. Тіло без душі - Яна Паувел (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: