Тисячолітні. Відьма має померти - Анастасія Анпілогова

Хельга підвелася з ліжка і покликала слуг. Наказала приготувати їй ванну, а потім принести сукню і зробити зачіску. Слуги дивилися на неї не приховуючи подиву, але вона була з ними холодною та суворою. Вона прийшла до сніданку у святкову залу, де вже зібралися маркіз із дружиною, безліч васалів маркіза. Усі були раді. Щось сталося за її відсутності. Краєм вуха Хельга почула, що у фортеці знову чекали візит короля, тільки тепер на більший термін. Всі говорили про маркіза та його дружину.

Її поява викликала легке сум'яття. На неї дивилися з тривогою. Хельга стояла теж трохи налякана раптовою увагою до її особи. Вона не очікувала, що тут відбувається якесь свято. У чорній жалобній сукні, з простою високою зачіскою, як завжди приголомшливо красива, і бліда після пережитого стресу, дівчина зрозуміла, що всі чекають від неї пояснення, але як воно має звучати та що всі святкували? Дуже не хотілось потрапити в якусь чергову халепу.

Аліса, мабуть, переживала, щоб Хельга не зіпсувала свято і вирішила швидко розрядити атмосферу, чим зіграла на руку і їй. Вона підійшла до Хельги, і зобразивши занепокоєння, гучним голосом, щоб це чули всі почала говорити.

— Хельга, я така рада, що ти оговталася і змогла приєднатися до нашого святкування! Не дивно, що через таку раптову і жахливу кончину Роберта, ти впала в нервове потрясіння. Будь-яка була б на твоєму місці в шоці, так рано втратити чоловіка, залишитися зовсім однією і без чоловіка, і ... (пошепки) Ти ж не вагітна?

Хельга трохи здивовано і заперечливо кивнула головою. Цього точно не могло бути. Маги мали простеньке контрацептивне заклинання, яке вони накладали на себе і могли потім ні про що не переживати, а Роберта вона так до себе й не підпустила. Та і навіть, якби й підпустила, то в магів і людей спільних дітей бути не могло, тому що вони генетично відрізнялись. «Але Аліса про все це не знала, тому і перепитувала.» — збагнула Хельга.

— ... і без дітей. Але бог прихильний до нашої родини, і забравши одного спадкоємця маркіза, він дав йому нового. Приєднуйся до нашого свята!

Аліса потягла Хельгу за стіл, де традиційно сиділи члени сім'ї. І звернулася до неї знову пошепки:

— Що насправді трапилося з тобою?

— Одна близька мені людина, можливо, у великій біді, але я взагалі ніяк не можу допомогти. — теж стишивши голос відповіла Хельга.

Аліса без награного співчуття з розумінням кивнула. Хельга краєм ока помітила, що люди в палаці перестали дивитись на неї з ворожістю, і в їхніх очах було співчуття. Довбана, розумна Аліса, викрутилася, врятувала і своє свято, і свою сім'ю, і Хельгу, яка тепер точно не представляла для неї ніякої конкуренції. Якщо Хельга буде вічно в статусі вдови та буде частиною сім'ї маркіза, то формально буде ніким. Якщо вона вийде заміж, то поїде до свого нового чоловіка і перестане бути сім'єю маркіза. Хельга тепер у будь-якому випадку тут ніхто, а отже, ніякої загрози для майбутнього Аліси, а значить можна з Хельгою і дружити. Чародійка зрозуміла, що треба бути з нею максимально обережною, у цієї щебетливої та вертлявої дівчини, розум правителя, який рухає всіма на свій розсуд.