Свято Червоної Косинки - Тетяна Гуркало

— Ти нічого не розумієш в економіці, — сказав ельф, який цю економіку хоч і вчив, але все встиг забути через непотрібність і давність років.

— Я не розумію?! — обурилася Дарка і окинула Лялянівеля таким презирливим поглядом, що він відчув себе скрюченим і дуже некрасивим дідуганом, який посмів чіплятися до статної богині-войовниці північних королівств.

І ельф навіть не знайшов слів, щоби гідно відповісти на цей погляд.

І чомусь подумав, що діву з такою внутрішньою силою взяли б і в ковалі, і воїни, і головні дружини правителя орків. І що це гідний супротивник. А погодитися з нею і втекти до лісу, як тільки прожене, значить програти. А програвати жінці – негідно чоловіка. А значить…

Що саме «значить» ельф поки не придумав, але раптом зрозумів, що життя в одну мить стало цікавішим і яскравішим.

***

А на верхівці найстарішого дуба сиділа Варада — богиня безумців, блазнів та героїв. Вона хитала босою ногою і посміювалася, спостерігаючи за тим, як ображений поглядом ельф добровільно йде одружуватися, навіть не підозрюючи, що цим врятує світ. І що тільки так можна було злити воєдино кров трьох народів, причому, у потрібній пропорції, у ненародженому поки що найсильнішому магові, який буде розумним і рішучим, як матінка, красивим, сильним і сміливим, як батько.

Та й сам світ поки що не підозрював, що скоро зіткнеться з небезпекою, для перемоги над якою цей маг потрібен.

А з'їдена крокодилами обрана? А вона завершила свою місію вдало. Просто місії бувають різні.

— Все вийде, все вийде, все точно вийде, — прошепотіла богиня. — Вони, звичайно, будуть пручатися, але я їм допоможу і все вийде.