Вдова узурпатора - Аліна Миколаївна Болото

— Ні. Або ви забезпечте заміну, або ми будемо змушені заслухати свідків обвинувачення!

— Почекайте, я підніму документи! Літопис вас улаштує?

— Достеменість підтверджується?

— Безумовно. Він був спалений на задньому дворі замку Дано Іта в присутності чотирьох незалежних свідків. Їхні імена…

— Мені вже подали список. Вони заслуговують довіри. Викладайте.

«Весь Анемор готувався до весілля. Були розіслані гінці в сусідні країни за рідкісними ласощами й пишними вбраннями. Молодий король готувався взяти за дружину дочку свого попередника (адже не вважати ж справді королем сопливого хлопчиська).

В Анемор король прибув на старенькому „носорозі“ у супроводі Естареді й Клюссіді Діано Лу, а також безвісного бурлаки, якого Його Величність по приїзді милостиво повелів відправити в лікарню. Чесно, зламані ребра й пошкоджена рука обшарпанця не були варті королівської уваги, але Його Величність виявив царствену великодушність! Простий народ галасливо привітав королівський автомобіль, і Його Величність благоволили особисто роздати милостиню біля воріт своєї резиденції.

З вуст у вуста передавалася звістка про те, що в моторі „носорога“ була серйозна поламка, у результаті якої звичайний автомобіль відразу ж втратив би хід. Як видно, король вирішив підтримати древню традицію й зробив це маленьке чудо спеціально для демонстрації твердості підвалин королівської влади.

У той же вечір Естареді Діано Лу зі сльозами радості на очах оголосила придворним про майбутні заручини з королем і про весілля, призначене на світлу ніч Свята Місяця. Першим щасливу наречену привітав її колишній опікун і тимчасовий правитель держави Дано Іт, вручив посипану діамантами діадему й завірив у найглибшій відданості новій владі.

Заручини відбулися через два дні у вузькому колі наближених і родичів і були відзначені двадцятьма чотирма пострілами з п’ятнадцяти гармат Скельної Фортеці. Наступного дня мерзенна республіканська газетка насмілилася надрукувати мерзенну неправду про Свято, стверджуючи, що брат нареченої намагався зірвати церемонію за допомогою неналежних вигуків, дешевих трюків і підкупленої варти. Ми всі знаємо юного Діано Лу, якийсь час його кандидатура була однією з перших на досить почесний у державі пост. Клюссіді просто не міг вчинити вищезгаданого, це не відповідає його вихованню й становищу в суспільстві. Редактор наклепницького видання був знятий з поста й узятий під варту, а тираж газети конфіскований. Достойні громадяни Анемора зустріли цю звістку із захватом.

Жерці храму Місяця, а серед них сам високоповажний Малу, з гордістю повідомили про те, що храм повністю підготовлений до майбутньої церемонії. Цього року збіглися дві великих події: Свято Місяця й весілля королівської пари. Це, безсумнівно, небесне знамення, що обіцяє народу Анемора щастя й процвітання на довгі роки».

— Це все?

— Після Свята Місяця літопис переписали.

— Ви закінчили?

— Ні! Дозвольте представити вашій увазі ще один документ. Клюссіді Діано Лу захоплюється читанням книг із серії «Переможець монстрів» і спробував викласти в подібному ж стилі свою власну історію. Один раз я вже цитував його записки й ризикну продовжити.

Масивні стіни храму Місяця огороджують квадрат випаленої землі, у центрі якого височіє священний стовп. У куполі храму є великий отвір, через нього промені нічного світила проходять усередину й падають на встановлений під особливим кутом срібний диск. У свою чергу диск освітлює висічене на стіні храму зображення Богині Місяця — стрункої молодої жінки в широкому, спадаючому до п’ят одязі. У правій руці богині меч, у лівій — птах, який розпростер крила. Меч символізує смерть, птах — любов.

У храмі темно, горить лише один світильник біля підніжжя стовпа та смолоскип у руці жерця Малу. Від сильного протягу полум’я смолоскипа тріпотить, кидаючи криваві відблиски на суворе обличчя жерця.

Біле плаття Естареді чітко виділяється в напівтемряві. Дівчина стоїть праворуч від стовпа, Алакс Плейте — ліворуч. Для Алакса був терміново пошитий чудовий костюм із синього оксамиту, бо в королівському гардеробі одягу на його зріст не знайшлося. Важко розібрати вираз облич нареченого й нареченої. Здається, Плейте зовсім спокійний, а от Естареді, судячи з частого дихання, трохи нервує.

Під охороною двох здоровенних жерців з ноги на ногу переминається Клюссіді. Сестра півгодини вмовляла його поводитися на церемонії гідно, не ображати Плейте й не сперечатися з жерцями. Час Клюса ще не прийшов. Незабаром він займе біля стовпа місце священної жертви, а зараз міцно стискає в кишені величезного живого таргана й жагуче бажає, щоб комаха яким-небудь чудодійним способом перемістилася на лисину верховного жерця.

Після тягучої паузи Малу починає читати заклинання. Від його тужливого голосу по спині Естареді пробігає холодок, дівчина близька до непритомності, але вимовлене подумки ім’я Ламаса повертає їй стійкість. Клюссіді демонстративно починає кашляти, однак опущена на плече важка рука жерця змушує його замовкнути.

Нечисленні глядачі несміливо притискаються до стін. Подих Пітьми відчувається ними настільки чітко, що багато хто вже встиг пошкодувати про свій прихід сюди. Зовні храм оточений юрбою городян, яких стримують біля сходів солдати.

Нарешті Малу закінчує читати заклинання, ставить смолоскип у велике металеве кільце на стіні й піднімає руки до нічного неба: «Ім’ям Світлого Місяця…»

«Бах! Тіу-тіу! Б-бах!» — гримлять постріли, розлітається на шматки й гасне світильник біля священного стовпа, падає зі стіни на землю перебитий кулями смолоскип. Естареді хтось накидає на плечі чорний плащ і тягне до виходу, через кілька секунд цей таємничий «хтось» прихоплює ще й Клюса, що розкрив рота від захвату, і веде туди ж.

— Світло! — люто реве Плейте. — Увімкніть світло!

Зовсім зненацька з-під купола храму б’є яскравий промінь прожектора. Він освітлює придворних, які по-падали від жаху,