Максим Темний. Володар Заборонених Земель. - Костянтин Шелест

– То чого ж ви хочете? Відпрацювати? А як? Мені одяг не потрібен, кухні в мене немає, їжа є й так... Що мені з вами робити? Сея, а ти що думаєш? Сховалася за мною, розумієш, і мовчиш...

– Може, можна їх залишити? – тихо, для нього одного запитала ельфа, – хоча б на деякий час, може з'явиться можливість якось влаштувати їхню долю? – Макс уважно подивився в її очі й нічого не відповів.

– Значить так... – усі й до тепер мовчали, а тут, напевно, і дихати перестали, – ви робитимете все, що я скажу. Або ось – пані Сея. Скажу – стрибати, значить – стрибати. Хоч до наступного ранку. Скажу – бігти, значить – бігти. Усе що мені буде завгодно. А скажу роздягнутися догола – значить роздягнетеся, – він вичікувально обвів очима трійцю. – що, питань ніяких немає? – дівчата пошушукалися.

– Я хочу запитати, – вийшла Ані, Макс тільки посміхнувся про себе – хто б сумнівався, що дух бунтарства переможе. Але це було не бунтарство. – Ваші умови – це на який час? Який термін ви покладете нам працювати?

"Хм... розумниця, треба ж"..., – а вголос додав – Це, я так розумію, ваше загальне питання?

Ані квапливо кивнула і ще більш квапливо сказала, – Так, пане, це всіх цікавить.

– І вас не хвилює, що можливо ви тут будете голими переді мною стрибати?

– Не буде такого, – твердо відповіла дівчина, – якщо досі не було, то й далі не буде. При вас дві діви... красивіші за нас будуть, а вас не бояться.

– А якщо ніж у тебе забрати? – Макс зробив рух і ножик, який Ані старанно ховала, вилетів зі складок її куртки прямо Максу в руки. Дівчина охнула, пошукала руками в одязі, розгублено глянула на подруг. Ті, не змовляючись, вийшли вперед, закриваючи її собою. – Усе, усе... я все зрозумів... Захисниці... – і змінив тон, – зараз ви даєте обітницю вірності ось цій леді, – він указав на ельфу й ледь підштовхнув її вперед, виводячи перед собою, – піти ви можете, коли вам буде завгодно. Хоч зараз. Але до моменту, коли ви вирішите це зробити, ви маєте бути вірними своїй клятві і своїй пані. Ви допомагатимете їй у всьому, навіть у бою, якщо знадобиться. Я ж гарантую вам, що ніхто і ніколи не принизить вас ні словом, ні ділом. Честь ваша буде недоторканною. Ну і таке інше. Сем, іди поговори з ними трохи, розкажи все, що запитають.

Хвилин за десять Сем повернулася до нього з Сеєю і ствердно кивнула.

– Що ви вирішили? Мені потрібна точна відповідь від кожної.

– Я згодна, пане, – першою вийшла Ані, решта не затрималися.

– Добре, Сем, ставай до них. Для тебе умови такі самі. Ти згодна?

– Так, пане, – дівчина дещо збентежено зробила чотири кроки і стала в один ряд з рештою.

– Леді, – Макс узяв Сею за руку і церемонно вклонився, – вам потрібні фрейліни? Або як це у вас в ельфів називається? Чи простолюдинки вас бентежать?

– Не бентежать… але їм буде не легко, – очі принцеси знову загорілися тим самим вогником, якого Макс так боявся. Якщо жінка щось захоче – то гори зверне. Разом з тими, хто на них сидить.

– Тоді я відрекомендовую вам вашу пані – принцесу ельфійського роду Тіон. Її високість Сея ель Тіон, – навіть у Сем очі розширилися як мідні монети, – саме їй ви даєте обітницю, їй будете допомагати в дорозі. – Макс підняв руку і чорний клубочок темряви закружляв на долоні, – якщо ви згодні – вклоніться своїй пані. – Молодша знову не підвела – її уклін був хоч і невмілим, але цілком щирим. За мить те саме повторили й інші. – чудово, – темний клубок розвіявся. – Леді, – звернувся він до принцеси, – заганяйте вже ваше воїнство спати. Вечір якийсь довгий вийшов, через кілька годин уже світати почне. Вартувати буду я.