Ерагон. Спадок - Крістофер Паоліні
Спливла хвилина, друга, третя… Серце Ерагона почало битися трохи повільніше, сльози поволі висохли, і спокій, незнаний досі спокій огорнув його душу, коли він вдивлявся в безконечну пустельну рівнину. Вершник думав про те, які дивовижні речі можуть стрітися їм у далеких диких просторах. Він думав про життя, яке чекало на них із Сапфірою — життя серед драконів і Вершників.
«Ми не одинокі, малий», — сказала Сапфіра. Несмілива посмішка заграла на обличчі Ерагона.
Корабель ішов уперед, спокійно й плавно рухаючись по осяяній місяцем річці до темних заобрійних земель.
КІНЕЦЬ
Прадавня мова
Агаеті Блодхрен — святкування Кривавої Клятви
Альфакін — народ (раса) ельфів
Атра ду еваринія оно варда — Нехай оберігають тебе зірки
Атра естерні оно тхелдуін — Нехай твої справи будуть успішними
Аудр! — Угору!
Боллр — круглий предмет, сфера, кулька
Брізінгр — вогонь
Вае веогната оно вергарі, ека тет отерум — Ми вб'ємо тебе, присягаюсь
Ваетна — розвіяти
Вайзе нейат! — Щезни!
Валдр — правитель
Веохт — повільно
Верма — нагріти
Врангр — кривий, звивистий
Гангра — іти
Гангра аптр — іти назад
Гангра рета — іти праворуч
Гангра фрам — іти вперед
Гвітр — білий
Гедвей ігназія — сяюча долоня
Гулай вейс медг оно, Арджетламе — Хай тебе супроводжує удача, Срібна Руко
Делой, шар’ялві! — Земле, рухайся!
Джиєрда — ламати, бити
«Доміа абр Вірда» — «Вищість долі» (назва книги)
Дотдаерт — Спис Смерті
Драумр копа! — Зважати на сновидіння!
Дротнінг — королева
Дротнінгу — принцеса
Ду Вельденварден — Ліс-охоронець
Ду Врангр Гата — Звивиста Стежка
Ду Фелс Нангороех — Прокляті Гори
Ебрітхіль — майстер, учитель
Ека ai фрікай ун Шуртугал — Я Вершник дракона і друг
Ека елрун оно, іольфіа, віол фьорн торнесса — Я дякую вам, ельфи, за цей дар
Елрун оно — Дякую тобі Ельда — шанобливе звертання
Іллгратр — сильне бажання
Іслінгр — той, що несе світло
Істалрі — вогник
Кауста — приходити
Кверст — різати
Кверст мальмр ду гуілдрс едта, мар фрема не тон ека трейя! — Розріж залізо, яке тримав мене, але не більше, ніж я бажаю!
Ладрін! — Відкрийся!
Летта — спинитися
Лідуен Кваедхі — поетичний рукопис
Має — фрагмент слова, яке Ерагону так і не вдалося промовити повністю
Наіна — світло
Наіна гвітр! — Хай буде світло!
Наіна гвітр ун боллр! — Хай буде кругле біле світло!
Нам іет ер Ерагон Сундавар-Верганді, сьорн абр Бром — Моє ім’я Ерагон, Убивця Тіні, син Брома
Нідвал — схожі на драконів істоти, споріднені з фангхурами
Ніермен — орхідея
Оно ах неят трейя еом верунсмал едта, о сналглі — Ти не хочеш битись зі мною, сналглі
Се оно вейс іліа! — Хай тобі щастить!
Се онр сердар сітджа хвас! — Хай ваші мечі залишаються гострими!
Слітха — спати
Сналглі — рід гігантських змій
Стенр, рейза! — Каменю, піднімись!
Стенр, слаута! — Каменю, трісни!
Сундаврблака — той, що змахує крилами в темряві
Тейна! — Тихіше!
Траутха — кидати
Трхриста віндр! — Стиснути повітря!
Тура — висушити
Фаіртх — зображення, зроблене за допомогою магії
Фел — гора
Флауга — летіти
Фретія — ховатися
Хелгрінд — Ворота Смерті
Шуртугал — Вершник дракона
Яве — узи довіри
Мова гномів
Аз Раны — річка
Аз Свелдн рак Ангуін — Сльози Ангуін
Барзул — прокляття
Вор Орикз корда! — За молотом Орика!
Грімстборіт — правитель гномів, король або королева
Дерунданн — вітання Дур — наш
Дургрімст — клан
Ереткнурл — камінь, зроблений із землі
Ільф гаухиіт! — Усе їстівне!
Інгейтум — ковалі
Кнурлан — гном
Награ — велетенський вепр, який живе в Беорських горах
Тардсвергунднзмал — щось таке, що виглядає не тим, чим воно є насправді
Тронжхейм — Шолом Велетня (назва міста-гори)
Фангхур — схожі на драконів істоти, але менші за розміром і не такі розумні (живуть у Беорських горах)
Фартхен Дур — Наш Батько
Фельдуност — порода кіз, які живуть у Беорських горах
Мова кочівників
Но — шанобливий суфікс, що приєднується через дефіс до основного імені того, кого поважають
Мова ургалів
Нар — шанобливе звертання
Тхулькна — смужки тканини, на яких зображають герби кланів ургалів
Улутрек — Пожирачка Місяця
Ургалгра — рогаті (так називають свій народ ургали)
Від автора
Кветха, фріцай! Вітаю вас, друзі!
Це був дуже довгий шлях. Важко навіть повірити, що нарешті настав кінець. Не раз мені в душу закрадалися сумніви, що взагалі коли-небудь завершу цю серію книг. Те, що я все-таки це зробив, сталося, зокрема, завдяки допомозі й підтримці багатьох людей.
Я не перебільшую, коли кажу, що написання «Спадку» було найважчим з усього, що мені доводилось будь-коли робити. З огляду на цілу низку причин — особистих, професійних, творчих — ця книга була для мене набагато складнішою, ніж усі попередні. І я пишаюся тим, що мені все-таки вдалося її дописати, а ще більше я пишаюся остаточним результатом — самою книгою.
Я не можу висловити всі ті почуття, які охоплюють мене, коли думаю про серію цих книжок. Я присвятив циклу «Спадок» дванадцять років — майже половину свого життя. Він змінив і мене, і мою родину, і мені довелося б написати ще чотири книги, щоб розповісти про той різноманітний життєвий досвід, якого я набув завдяки йому. І ось тепер мені треба попрощатися з Ерагоном, Сапфірою, Арією, Насуадою й Рораном і рушати далі, до нових персонажів, нових історій… І ця перспектива лякає мене.
Зрештою, я не збираюся цілком прощатися з Алагезією. Я витратив надто багато часу й зусиль, щоб створити цей світ, і колись, у майбутньому, я неодмінно повернуся до нього. Не знаю, коли це станеться — через кілька років чи вже наступного місяця. Зараз я не можу сказати цього напевно. Коли ж я нарешті повернуся до Алагезії, то сподіваюсь, що мені вдасться розкрити кілька таємниць, які залишилися без відповіді у цій серії книг.
До речі, про таємниці. Мені шкода було розчаровувати тих, хто сподівався дізнатися більше про знахарку Анжелу, та вона перестала б бути такою цікавою особистістю, якби ми знали про неї все. Утім якщо ви коли-небудь зустрінете мою сестру, Анжелу, то можете спробувати розпитати в неї про її характер. І якщо в неї буде гарний настрій, то, можливо, вона розповість вам дещо цікаве. А коли вам не пощастить, тоді, очевидно, ви почуєте яке-небудь саркастичне зауваження на свою
