Кров Дракона. Хто із нас жертва? - Назар Мулік

Відрізняється від інших ріххтер своїм наїжаченим хвостом та дуже тонкими крилами, завдяки яким набирає більшу швидкість. Сірі дракони вправні літуни й поступаються у цьому лише зеленим та чорним драконам.

Головними противниками ріххтерів є сині та всі вищі дракони. Неодноразово були помічені випадки, як декілька червоних або зграя синіх драконів вибивала цілу зграю сірих драконів. Попри це в повітряній дуелі сірі дракони могли й можуть за себе постояти.

Сині дракони (Атреннілі) — відносяться до класу середніх драконів. Також у народі звуться «чародійськими дітьми», адже луску та кров синіх драконів дуже люблять чародії у своїх ритуалах використовувати.

Атреннілі живуть зграями біля узбережжя. Поодинокі зграї мешкають у Небесних та Гострих горах. Зафіксовані випадки, коли сині дракони приручалися деякими чародіями. Найвідомішими були Лоренцо Банс із Канйору та Флірего Патрі із Рогії.

Сині дракони конфліктують лише із сірими та зеленими драконами, які посягають на їх землі та часто воюють із ними. Через свій імунітет від магії та міцну шкіру сині дракони можуть виживати у складних ситуаціях, але цей вид уже давно вважається ученими вимираючим. Знову ж таки, дякуючи чародіям.

Відмінністю Атренніля від свої родичів є довгий тулуб та шия, вкрита темно-синьою лускою. Хорошими літунами синіх драконів назвати ніяк не можна, але серед усіх інших плавають вони найвправніше.

Зелені дракони (Патранії) — відносяться до класу середніх драконів. У народі також звані «лісовими охоронцями». Мають яскраву зелену або салатову луску й невеликі розміри. Основними місцями проживання є ліси та чагарники. Іноді деякі зграї обирають в якості домівки поля із високою травою та глибокі яри.

Патранії завжди живуть зграями та парами. Патраній, який живе самотньо, вважається вигнанцем та довго прожити не в змозі через більш сильних противників. Головні вороги зелених драконів — червоні та сині, часто нападають на своїх менших родичів, але за рахунок чисельної переваги патранії неодноразово відбивалися від нападів.

Зелені дракони є найменшими у розмірах серед усіх драконів, але найбільш спритні та чисельні. Деякі із зграй досягають більше двадцяти драконів, що є великим числом та силою.

Відрізняються від інших видів драконів коротеньким хвостом, малими крилами та всіяним шипами тілом, яке буде важко вкусити навіть великому дракону.

Бабдій — напівміфічний друїд-відлюдник, який живе та охороняє ліси від злих духів. Будучи в поганому дусі, може навести на людину блуд, або ж навпаки, прояснити шлях та дорогу.

Пірует — розворот з рухом для виведення супротивника з рівноваги / розтину його оборони.

Чекан — різновид бойового кавалерійського молота-топірця із вузьким недовгим лезом.

Монастир святого Орогіра — побудований на честь ченця Орогіра, який у 1024 році привів на землі Тальгрієна групу священнослужителів, прозваних в народі «божими пасторами». Саме із них розпочалося утвердження на деяких територіях материка віри у єдиного бога.

Алебарда — різновид держакової холодної зброї Складається з держака та прикріпленої до нього бойової частини, яка спочатку була комбінацією двох головних елементів: бойової сокири та списа а також додаткових: чекана, бойового молота, гаків тощо.