Третя крапля магії - Лариса Лешкевич
Нія сумно дивилася на дочку, обличчя якої палало гарячковим рум'янцем. Вона знала характер Іві і дуже боялася, що та зламає свою долю, відмовившись від знайомого та надійного заради нового сумнівного щастя.
– Я сподіваюся, що він прийде до мене… – сказала Іві, – Я маю поговорити з ним!
– Зілля, яке я приготувала на його прохання... Невже, то був лише привід, щоб зблизитися з тобою? Послухай доню, я готова присягнутися, він не просто так тут з'явився. Між Етеляною та Лянсидою щось сталося… І цей дивний від'їзд Теумара… Краще тобі почекати якийсь час.
– Я не знаю, наскільки вистачить моїх заощаджень. За все платив Теумар. Звичайно, я маю коштовності, але… – зітхнула Іві.
– Якщо Теумар затримається, то можно продати цей будинок і купити якийсь поменше, – промовила Нія.
– Знову стати жебрачкою? – Іві аж сіпнулася від огиди. За цей рік вона звикла жити на широку ногу і смітити грошима. – Але навіщо продавати будинок? Ти ж певна, що Теумар повернеться! Йому може не сподобатися, що будинок продано!
– Боюся, як би чужа воля не затримала його… – похитала головою Нія.
