Сивий Капiтан - Володимир Миколайович Владко
А, ось у чому рiч! То прибувала вода в цьому чудернацькому озерi. Справдi, вона дедалi бiльше заливала низькi береги, вона вже вiдрiзала "Люцифера" вiд сушi. Машина стоїть у водi... чи вже спливла i погойдується на її поверхнi?.. А може, "Люцифер" сам потроху, непомiтно з'їхав у воду? Хтозна, Хуанес, захоплений своїми мрiями, не помiтив цього. Одне безумовно: "Люцифер", незважаючи на свою велику вагу, тримався на поверхнi води. Що це, нова вихватка Сивого Капiтана?.. Адже вiн чомусь не вiдповiдає...
- Егей, там, на "Люциферi"! - гукнув Мiгель Хуанес.
У лiсi вiдгукнулася луна; але з боку "Люцифера" не долинуло у вiдповiдь жодного звуку. Тiльки ледве чутно було, як плюскотять об береги маленькi, дрiбнi хвильки. Та що вони, глузують з нього, цi нахаби на автомобiлi Сивого Капiтана?.. Вiн намагався зробити якнайкраще, вступив з ними в переговори... правда, сподiваючись дiстати похвалу каудiльйо за непошкоджений "Люцифер", але то вже справа самого Мiгеля Хуанеса. Сивий Капiтан не тiльки не хоче здаватися, вiн ще й затiває щось... Нi, нi, досить вагань! Краще знищити "Люцифер", нiж наражатися ще на якiсь несподiванки!.. Хай скажуть своє слово гармати!
Мiгель Хуанес швидко пiшов до дерев: було б дуже нерозумно залишатися тут, бо сюди ж наведенi гарматнi стволи. Хосе Френко аж висунувся з-за дерева, за яким ховався: вiн тремтiв вiд збудження, вказуючи рукою в бiк "Люцифера":
- Пане Хуанес! Пане Хуанес! Вiн тоне! Чи занурюється в воду? Погляньте самi!
Хуанес озирнувся: цього ще бракувало! Справдi, "Люцифер" швидко занурювався у воду. Вона доходила вже до середини його масивного корпусу. О нi, цього разу не вийде, це знайомий трюк!
- Вогонь! - несамовито заволав Мiгель Хуанес.
I майже в ту ж саму мить (принаймнi так йому здалося) вдарили пострiли гармат. Артилеристи таки були напоготовi! Але вони стрiляли надто високо. Їх гармати були наведенi ще заздалегiдь, тодi, коли "Люцифер" стояв на березi. А тепер над водою виднiлася тiльки його верхня частина. Снаряди пролетiли вище i розбили кiлька дерев на тому боцi озера. Прокляття!
- Вогонь! - знов закричав Хуанес, не пам'ятаючи себе вiд лютi. Точнiше!
I знов прогримiли пострiли. Артилеристи нашвидку змiнили прицiл. Проте снаряди, як i ранiше, пролетiли вище, бо "Люцифер" занурювався в воду несподiвано швидко, наче то був не автомобiль, а пiдводний човен. Ось вiд нього над поверхнею води залишився тiльки самий верх, та ще поруччя на ньому... Мiгель Хуанес люто тупнув ногою об землю: прямо на його очах "Люцифер" ще раз намагався сховатися пiд водою! Стрiляти, негайно стрiляти, поки ще його видно!
Проте артилеристи й так стрiляли не вгаваючи. Снаряди врiзалися в воду й вибухали, пiдкидаючи вгору цiлi водограї. Серед тих водограїв i пiняви вже нiчого не можна було розiбрати. Але нi: напружений погляд Хуанеса помiтив, як з води високо пiдкинулася в повiтрi якась рiч... I вiн одразу впiзнав її!
- Поруччя "Люцифера"! Поруччя! - закричав вiн, не приховуючи радостi. Влучили!
Так, то було поруччя з верхньої частини загадкового автомобiля, зiрване снарядом. Чудово! Розрахунки особливо уповноваженого справджувалися: "Люцифер" може вiдкидати вiд себе кулi, але проти гарматних снарядiв вiн безсилий, вони можуть, можуть вразити його! Коли б пострiли були влучнiшими... Може, пощастить ще щось помiтити? Нi, те поруччя було єдиним трофеєм, крiм нього, на збаламученiй поверхнi озера не залишилося нiяких слiдiв "Люцифера", який встиг-таки зануритися. А може, вiн потонув?.. Та нi, тепер можна було зробити якийсь висновок: Сивий Капiтан з самого початку мав на метi повторити те, що вiн уже зробив один раз, стрибнувши в море.
- I повторив-таки, хай вiн буде проклятий! - злiсно процiдив крiзь зуби Мiгель Хуанес.
Але нi! Там, у морi, Сивий Капiтан мiг утекти, прослизнути пiд водою i виринути десь в iншому мiсцi. Лiсове ж озеро, хоч i дуже велике, - не море, тут далеко не вiдпливеш, i в усякому разi на сховаєшся. А, вiн знов хотiв обдурити Мiгеля Хуанеса, цей Сивий Капiтан? Нi, цього разу нiчого не вийде! Цього разу все передбачено!
Особливо уповноважений повернувся до Хосе Френко. Його енергiйне обличчя було сповнене рiшучостi: почату справу треба доводити до кiнця!
- Дайте наказ кидати глибиннi бомби, Френко, - розпорядився вiн. - Ми дiстанемо його i пiд водою!
Хосе Френко незграбно вiдкозирнув i швидко пiдiйшов до польового телефону. Мiгель Хуанес дивився на поверхню озера, по якiй ще пробiгали неспокiйнi хвилi. Вiн згадував: здається, ще тодi, коли вiн уперше разом з Хосе Френко вивчав карту Фонтiвероса, його вразило, що велике озеро, яке займало центральну частину лiсу, таке глибоке. Неправильної форми концентричнi кола на озерi, нанесенi на ту карту, свiдчили про те. що озеро глибшає чи не вiдразу, наче провалля. Чим це можна пояснити? - таке питання вже тодi виникло в Мiгеля Хуанеса. Але вiн зразу ж таки й вiдкинув його, як зайве. Головний iнспектор вiддiлу розшуку державної полiцiї нiколи не вважав за потрiбне займатися питаннями, якi не стосувалися безпосередньо справи. Так було i тут.
Згадавши про це, Мiгель Хуанес незадоволено скривився. Чорти його знають, що в цiй справi з Сивим Капiтаном має значення, а що - нi. Але глибоке озеро чи нi, змiнюється в ньому рiвень води чи не змiнюється, - все це було зараз другорядним. Так чи iнакше, а "Люциферовi" втекти звiдси немає куди. Глибиннi бомби дiстануть його незалежно вiд глибини. Та де ж, зрештою, той катер? Чого вiн затримується? А, ось, нарештi, з'явився!
Невеличкий моторний катер прудко зробив широке пiвколо i пiдiйшов до того мiсця берега, де стояв Мiгель Хуанес. Командир катера, приклавши руку до кашкета, вiдрапортував:
- Моторний катер БМ-15 готовий до виконання операцiї, пане особливо уповноважений! Дозвольте починати?
- А для чого ж вас ще викликали сюди? - нетерпляче огризнувся Хуанес; йому зараз було не до офiцiальних ввiчливостей. - Негайно кидайте бомби, вздовж i впоперек, поки не влучите!
- Єсть! - коротко вiдповiв командир, ледве помiтно знизавши плечима, i вiддав команду.
Загув потужний мотор, катер швидко вiдплив од берега. На його кормi Мiтель Хуанес побачив верхiвки чотирьох глибинних бомб, що лежали в м'яких гнiздах. Ну, подивимось, подивимось, як "Люцифер" реагуватиме на цi ляльки!.. Напевне ж, вiн на них не чекає!..
На вiдстанi метрiв п'ятнадцяти вiд берега за знаком командира
