Париж двадцятого століття - Жюль Верн
51
«Замогильні нотатки» — збірка мемуарів основоположника французького романтизму Франсуа-Рене де Шатобріана, яка вийшла друком уже після смерті автора (1848).
52
Талейран — визначний французький дипломат, радник та інтелектуал. Тривалий час був союзником і близьким другом Наполеона І.
53
Колос Мемнона — одна з двох гігантських статуй, споруджених у Фівах, поруч із сучасним Луксором. За легендою, внаслідок землетрусу в 27 році до н.е. колос був зруйнований. Відтоді в багатьох працях грецьких та римських авторів згадується дивний протяжний звук, що його камінь нібито видавав на світанку. Вважалося, що так Мемнон вітав свою матір Аврору, римську богиню ранкової зорі. Тривалий час колосу приписували здібності оракула, а звук, що він видавав, сприймали за знак прихильності богів.
54
Сен-Пуан — французька комуна, де у величному палаці проживав Альфонс де Ламартін.
55
Який розмахував прапором романтизму на Аркольському мості — ймовірно, натяк на Наполеона І, який із прапором у руці очолив одну з атак на Аркольський міст під час битви з військами Священної Римської імперії під Арколою (Італія), листопад 1796 р.
56
«Ернані», «Рюї Блаз», «Бурґграфи», «Маріон Делорм» — найвідоміші п’єси Віктора Гюґо.
57
Йохім Мюрат — маршал наполеонівської армії.
58
Існує легенда, що Дюма нібито викрав з порохового складу Суассона три тисячі п’ятсот кілограмів пороху для національної гвардії, аби його покровитель, герцог Орлеанський, зміг прийти до влади після повалення правлячої династії Бурбонів (Липнева революція 1830 року).
59
Батько Александра Дюма був сином чорношкірої рабині Кессетти Дюма.
60
«Сперонара» — невелике італійське судно, на якому Дюма здійснив подорож до півдня Італії, під впливом якої написав пригодницький нарис «Сперонара». Усі перераховані Верном країни та місця Дюма справді відвідав.
61
Фантазія автора: Дюма-батько помер своєю смертю у 1870 році.
62
Знову фантазія автора: Жуль Жанен помер своєю смертю у 1874 році, Шарль Монсле — у 1888.
63
Монсле був засновником і головним редактором популярного кулінарного журналу «Гурман».
64
Автор виявився неабияким провидцем: у 1873 році Жорж Санд справді хотіли нагородити цим почесним орденом. Але вона від нього відмовилася, відповівши міністрові Жулю Сімону так: «Не робіть цього, любий друже, прошу вас, не треба! Ви зробите з мене посміховисько. Невже ви направду уявляєте мене з червоною стрічкою на животі? Я буду схожа на стару буфетницю!» Отже, своєму синові, Морісові Санд, знаменита письменниця нічого віддати не могла.
65
1 знову фантазія автора: Ернест Ренан, дуже хворий, помер у 1892 році.
66
Вейо ніколи не відлучали від церкви.
67
Оревільї — французький письменник і публіцист.
68
Абу помер своєю смертю 1885 року, напередодні свого виступу на честь прийому до Французької академії, промова до якого була вже надрукована.
69
Теофіль Готьє — французький поет, прозаїк, літературний критик, лібретист та художник, значна постать французької літератури середини XIX сторіччя.
70
Теодор де Банвіль — французький письменник, поет, драматург, критик та журналіст.
71
Салон мадам Рамбуйє, більш відомої як «незрівнянна Артеніс» — один з основних осередків створення та розвитку преціозної літератури Франції.
72
Латинські слова, дивно перекручені на французький лад: юкондний — від «jucundus» (приємний, хороший); лаентерентний — від «laetus» (щасливий, радісний).
73
Пам’ятний день (лат.) — прим. авт.
74
Гай Валерій Флакк — римський поет, наслідувач Вергілія (І ст.). Єдиний твір — незакінчена епічна поема у восьми книгах про похід аргонавтів.
75
Яка виняткова чистота! (лат.) — прим. авт.
76
Тюрпний — від «turpis» (ганебний).
77
Jus divinum (злат. «divinus») — божественне право.
78
Jus divin (фр.) — Божий сік.
79
Я тремчу від самої згадки про це (лат.) — прим. авт.
80
«Георгіки» — дидактична поема Вергілія.
81
Пастух величезного стада (лат.) — прим. авт.
82
Пастух страхітливої дурепи (фр.). Вочевидь, студенти пана Рішло провели паралель між латинським словом «pecoris» (стадо) та французьким «pecoris» (дурепа).
83
Крей, Бове, Дьєпп — муніципалітети на півночі Франції.
84
Еол — покровитель вітрів у давньогрецькій міфології.
85
Аркей, Медон — муніципалітети на півночі Франції, розташовані на височинах.
86
Руанський собор — готичний собор у місті Руан, з 1876 по 1880 роки був найвищою будівлею світу (151 метр).
87
Пульхерне — від «pulcher» (славний, визначний).
88
Бажана дівчина (лат.).
89
Гіменей — покровитель шлюбів у давньогрецькій міфологи. Його зображали у вигляді вродливого юнака зі смолоскипом та квітами. Смолоскипом Гіменей запалював вогонь шлюбів, і вважалося, що яскраве полум’я — запорука щасливого і матеріально забезпеченого життя подружжя.
90
Марія-Луїза Австрійська — друга дружина Наполеона Бонапарта, імператриця Франції у 1810-1814 рр., дочка імператора Священної Римської імперії Франца II.
91
«Весілля в Кані Галілейський» — картина Паоло Веронезе, італійського художника доби пізнього Ренесансу.
92
Існує думка, що в чоловікові в білому, що на передньому плані грає на віолі, художник зобразив самого себе.
93
Бартоломе Естебан Мурільйо — іспанський художник доби бароко.
94
Гюстав Курбе — скандальний французький художник і скульптор, прибічник реалізму та натуралізму у мистецтві, противник класицизму. Одна з
