Нові коментарі
У п'ятницю у 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Фантастика » Безкінечна війна - Джо Холдеман

Безкінечна війна - Джо Холдеман

Читаємо онлайн Безкінечна війна - Джо Холдеман
разів бував у космосі до цього, так що, коли ми закінчили гальмувати і перейшли у вільний політ, я не відчував нічого, крім полегшення. Але багато хто з наших ніколи не бували в невагомості, не рахуючи наших двох тижнів на Місяці, і страждали від нудоти і запаморочення. Всім іншим доводилося прибирати каюти, літати туди-сюди з мокрими губками і інспіраторами, всмоктуючи кульки напівперевареної «Муки м'ясної високопротеїнової легкопереварюваної концентрованої» (у побуті — соя).

Коли ми залишали орбіту, можна було добре розглянути Харон, хоча дивитися було майже ні на що. Планета виглядала як туманна сфера, ледь освітлена, білувата, з кількома темними смугами. Ми опустилися приблизно в двохстах метрах від бази. До транспорту підповз герметичний краулер і з'єднався з вихідним шлюзом через перехідний рукав. Тому скафандри надягати не знадобилося. Краулер, брязкаючи і крякаючи, поповз до головного будинку бази, безформної пластикової будови сірого кольору.

Усередині бази домінував той же убогий колір. Наша команда розмістилася за столами, весело перемовляючись. Я знайшов вільне місце поруч з Фрілендом.

— Джефф, ти як?.. Вже краще? — Фріленд був все-таки блідуватий.

— Якщо Бог дозволив людині жити в невагомості, то чому не забезпечив його чавунною горлянкою? — Він тяжко зітхнув: — Зараз вже полегшало. Курити хочеться — помираю.

— І я.

— Ти-то, схоже, був як риба у воді. Бував нагорі ще в коледжі, так?

— Ага, дипломна робота з вакуумного зварювання. Три тижні на навколоземній.

Я сперся на спинку стільця і потягнувся за кисетом — напевно, вже в тисячний раз. І як завжди, його в кишені не виявилося. Система життєзабезпечення не розрахована на дим, тим більше на тютюновий.

— Досі доводилося паршиво, — пробурчав Джефф, — але це ще квіточки.

— Струнко!

Ми піднялися на ноги, стогнучи і похитуючись, по двоє і по троє. Двері розчинилися, і увійшов офіцер. Я злегка підтягнувся. На комбінезоні у нього була ціла смуга нагородних нашивок, включаючи і пурпурову стрічку, що означала, що йому доводилося бути пораненим в бою ще в старій американській армії. В Індокитаї, скоріше за все. Але ця затія закінчилася крахом задовго до мого народження. На вигляд йому можна було дати саме стільки.

— Сідайте, сідайте, — сказав він, запрошуючи нас відповідним жестом руки. Потім він упер руки в боки й оглянув всю нашу компанію, на губах його грала усмішка.

— Ласкаво просимо на Харон. Мене звуть майор Ботсфорд. Ви вибрали для посадки відмінний день, температура зовні звичайна — вісім і п'ятнадцять сотих за Кельвіном. Очікується невелике коливання температури в період двох найближчих століть або близько того.

Дехто невпевнено засміявся.

— Раджу насолоджуватися нашим тропічним кліматом бази «Майамі» — поки є можливість. Ми тут в самому центрі сонячної сторони, а більшу частину часу вам доведеться провести на тіньовій половині. Там завжди досить прохолодно — близько двох і восьми сотих вище абсолютного нуля.

Курс, який ви пройшли на Землі і на Місяці, ви тепер також можете вважати лише першим, підготовчим ступенем, призначення якого — допомогти вам вижити тут, на Хароні. Тут ви пройдете повну програму навчання: робота з інструментами, володіння зброєю, польові заняття. І ви переконаєтеся, що при тутешніх температурах інструменти не працюють як належить і зброя не бажає стріляти. І люди — вони пересуваються ду-уже обережно.

Він заглибився в список, вставлений в гнучку планшетку у нього в руках.

— Отже, у вас є на даний момент сорок вісім чоловіків і сорок дев'ять жінок. Два смертельних випадки на Землі, крім того, одне звільнення за станом психіки. Зізнаюся, що, ознайомившись з програмою вашої підготовки, я був щиро здивований, що ви змогли пройти її майже в повному складі.

Але я буду дуже радий, якщо хоча б половина з вас благополучно завершить навчання тут. Єдина інша можливість, крім благополучного закінчення курсу, — загинути. Тут. На Землю всі ми — включаючи і мене — потрапимо тільки в одному випадку — якщо повернемося з бойового рейсу.

Через місяць ви завершите підготовку. Звідси ви будете перекинуті на Старгейт-1 — найближчий наш колапсар на дистанції в половину світлового року. Ви будете залишатися на базі Старгейт-1, розташованій на найбільшій із вхідних планет, — до прибуття зміни. Чекати її, на щастя, недовго. Не більше місяця, так як після вашого від'їзду ми приймемо наступну групу.

Від Старгейта ви будете направлені до одного із стратегічно важливих колапсарів, обладнаєте там базу і будете утримувати її в разі нападу противника. Якщо супротивник не дасть про себе знати, ваше завдання — охороняти базу до отримання подальших наказів.

Два останні тижні вашої підготовки будуть присвячені вивченню конструкції і складання точної копії такої бази — але там, на тіньовій стороні. Там ви будете повністю ізольовані від бази «Майамі»: ні транспортного сполучення, ні постачання медикаментами та іншим. Плюс навчальні атаки керованих зондів.

Зонди будуть стріляти.

Невже вони витратили на нас всі ці гроші тільки для того, щоб прикінчити під час навчання?

— Весь постійний персонал тут, на Хароні, складається з бойових ветеранів. Отже, кожному з нас від сорока до п'ятдесяти років. Але, думаю, ми від вас відставати не будемо. Двоє з нас стануть вашими няньками аж до Старгейта. Це капітан Шерман Скотт, командир вашої групи, і сержант Октавій Кортес. Джентльмени, прошу.

Дві людини, які сиділи в першому ряду, швидко і легко піднялися на ноги, повернувшись до нас обличчям. Капітан Скотт був зростом трохи нижче майора, але викуваний явно тим же молотом: обличчя з твердими рисами, ніби фарфорове, цинічна напівусмішка, борідка рівномірної сантиметрової довжини навколо широкого підборіддя. На вигляд йому було років тридцять, не більше. На стегні капітан носив великий кульовий пістолет.

Сержант Кортес був зовсім іншого роду. Голова, виголена наголо, мала неправильну форму, тому що з одного боку частина черепа була явно видалена у свій час і утворилася плоска западина. Обличчя у нього було дуже темне і поцятковане зморшками і шрамами. Лівому вуху не вистачало половини, а очі за виразністю не поступалися кнопкам ліфта. Він носив якийсь гібрид бороди і вусів, що виглядали як жилава біла гусениця, яка обіймала його щелепу і рот. Якби не все це, то його усмішка школяра виглядала б дуже привабливо, але в даному випадку це була сама моторошна, дивовижна істота, яку мені доводилося бачити. І поза тим, якщо брати до уваги всі решта шість футів сержанта, нижче голови, він міг би слугувати моделлю для реклами якогось культуристського клубу. Ні Скотт, ні Кортес не носили нагородних нашивок. Кортес був озброєний невеликим кишеньковим лазером на магнітних

Відгуки про книгу Безкінечна війна - Джо Холдеман (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: