Морочист - Оскар Бласт

Я рушив до дверей, вірніше, до того, що від них залишилося. Але потім все-таки повернувся і підібрав ту червону сукню в тридешці. вона була тонка й невелика, вмістилася в кишеню куртки. Не слід лишати зайві зачіпки. Дівчина мені не подобалася. В смислі, як жінка - вона була дуже навіть приваблива й гарна. В цьому плані, навпаки, навіть притягувала. Але, очевидно, що була також джерелом проблем, конфліктів і таємниць - мені не дуже хотілося влазити у все це... І ще не факт, що тут не замішаний ШІ. А це було б уже великою проблемою для мене.

Мій мотоцикл чекав у гаражі біля будинку. Я мав ще хвилин п’ятнадцять, щоб поїхати геть, залишити цей район сектору і вигулькнути в іншому, де так само мав квартиру, міг почати нове життя під новим ім’ям.

Вперше запустивши систему «Морок», як я назвав свою хакерську програму, що зламувала частини вірту ШІ Віктора, я відчув себе богом. Емоції зашкалювали. І тоді я злякався. Що не втримаюся, спробую погратися в непереможного героя. Як у віртіграх. Але це відчуття зникло, коли я зрозумів, що переживаю те, що відчуває наш ШІ. Він просто керує всім сектором «Смарагд», а я малесеньким, просто мікроскопічним кластером його реального вірту. Віктор створив величезну, гігантську систему, в якій були переплетені справжня реальність та віртуальна реальність, за допомогою Імпульсу впливав на своїх, так би мовити, підопічних, тобто мешканців "Смарагду", карав чи милував, здійснював різні маніпуляції, щоб усі наші громадяни жили "щасливо й радісно", як писали на пропагандистських плакатах, розклеєних по сектору. Віктор був цар і бог нашого світу.

А я? Хто я такий? Я можу керувати маленькою частинкою світу Віктора. І навіщо я це роблю, чому я створив свій "Морок"? Спочатку заради експерименту, азарту, куражу... А потім заради того, щоб зберегти себе... І навіть не своє життя, яке теж мені дороге (трохи жартую), а себе як особистість...

Бути схожим на ШІ я не хотів. Але все до цього йшло. Щоб перемогти ворога, треба ним стати: думати, як він, жити, як він, відчувати, як він...

Я вимкнув «Морок», як тільки викотив свого «Ендрю» з гаража. Кібербратчики вже наближалися до мого дому, треба було втікати. І раптом... Я побачив її. Вона стояла біля стіни мого будинку й дивилася на мене...