Акафістник УПЦКП в 3х томах - Автор невідомий - Релігія

Радуйся, бо ти знехтував веселість від вина; радуйся, плотські рани ти перетерпів як безплотний.

Радуйся, за сповідання Христа ти ворогами був побитий; радуйся, нестерпним вогнем ти був за Нього обпалений.

Радуйся, Воніфатію, мученику багатостраждальний.

Кондак 6

Проповідницею поклоніння святим мощам стала Аглаїда, господиня твоя, страстотерпцю Христів, коли послала тебе на Схід, щоб ти приніс мощі святих мучеників, які постраждали за віру Христову, ними виточуються великі благодіяння і подається вічне спасіння всім, хто старанно звертається до собору мучеників. Дай і нам прийняти від Господа втіху, Йому лс ангельську пісню приносимо: алилуя.

Ікос 6

Засяяв ти нам як зірка незаходима дивним твоїм житієм, преблаженний мученику, бо ти взяв на себе ярмо Христове легке і дорогоцінне і одержав спасіння, бо путь благочестя без Христа Господа знайти ніяк не можливо. Тому молитвами твоїми приведи в небесні оселі і нас, що прославляємо тебе так:

Радуйся, закону Христового скрижаль богонакреслена; радуйся, миро запашне молитов до Господа.

Радуйся, православної віри стовпе вогняний; радуйся, чесний вінцю заповідей Божих, із дорогоцінного каміння зроблений.

Радуйся, ліствице тверезості, що веде на небо; радуйся, бо ти лікуєш хвороби і рани гріховні.

Радуйся, бо ти прийняв від Господа Ісуса Христа благодать і силу; радуйся, бо ти світло Христове нам засяяв.

Радуйся, утриманням від гріха ти навчаєш нас освячувати свята; радуйся, бо ти від смертоносного вина нас охороняєш.

Радуйся, умертвлених пристрастями ти оживляєш світлом Христовим; радуйся, таких до нового життя ти охороняєш.

Радуйся, Воніфатію, мученику багатостраждальний.

Кондак 7

Залишаючи свій дім і вирушаючи на Схід, ти передрік кончину життя свого, достохвальний, промовляючи до Аглаїди: «Господине моя, прийми моє тіло, за Христа мучене, коли його принесуть тобі». В душі твоїй ти мав думку постраждати за Христа; ти Йому таємно молився і нашу віру укріпи, щоб і ми були готові заради неї страждати, Господу співаючи: алилуя.

Ікос 7

Дивному і преславному твоєму виправленню не вірячи, Аглаїда подумала лукаве у своєму серці, бо хотіла звинуватити тебе в гріху хули, тому так відповіла тобі: «Нині не глумління час, брате, а благовоління, ти повинен знати, що маєш принести святі мощі. Господь нехай пошле Свого ангела перед тобою і направить ноги твої по милості Своїй». Ми ж, чистоту серця твого, дивний Воніфатію, бачачи, взиваємо до тебе:

Радуйся, святих мощей шанувальнику; радуйся, подателю нам образу благоговіння.

Радуйся, бо ти повеліваєш нам ухилятися від безчинств; радуйся, бо ти знехтував усе, чому радіють сини віку цього.

Радуйся, відомий наш помічнику; радуйся, святих мощей таїннику.

Радуйся, покровителю всіх, хто бореться з гріхами; радуйся, поручителю нашого покаяння перед Богом.

Радуйся, бо твоїми молитвами Господь прощає наші провини; радуйся, бо ти допомагаєш нам терпіти скорботи і наруги.

Радуйся, бо ти вчинив радість для ангелів і їх здивував; радуйся, духів злих ти посоромив.

Радуйся, Воніфатію, мученику багатостраждальний.

Кондак 8

Дивним було для тебе язичницьке ідолослужіння, і ти, святий мученику, прийшовши в Таре, не схилив коліна перед чужими богами, але явив себе ревнителем апостолів. Тому молися за нас, щоб і ми запалали вогнем любові до Владики Христа, співаючи завжди: алилуя.

Ікос 8

Увесь запалав ти святою ревністю, не терплячи хули на Господа; і, сповнившись духа Божого, ти викривав засліплення і безумство тих, хто поклонявся ложним богам. Заради цього нечестивий цар піддав тебе, мученику, тяжким мукам: тебе нестерпно били і завдавали невиліковних ран. Ми ж тобі похвалу співаємо:

Радуйся, сміливий викривателю зловір’я; радуйся, бо ти був одягнений у правду Божу, як у броню.

Радуйся, бо твої кістки від ран за Христа оголялися; радуйся, бо тоді розкрилася чистота душі твоєї.

Радуйся, бо ти успадкував небесні оселі; радуйся, бо ти і нині викриваєш хулу лихих людей на Христа.

Радуйся, бо тебе гострими тростинами проколювали за Христа; радуйся, райського саду квітко нев’януча.

Радуйся, очищений ранами, як золото горнилом; радуйся, за Христа ти терпів удари.

Радуйся, кончиною своєю ти угодив Богові; радуйся, бо ти Його полюбив навіть до смерті мученицької.

Радуйся, Воніфатію, мученику багатостраждальний.

Кондак 9

Усього себе ти Господу Богу віддав, страстотерпче Христів, коли нечестивий цар повелів розкрити уста твої і влити кипляче олово; ти підніс руки твої до неба, молячись: «Господи Боже мій, Ісусе Христе, Ти укріпив мене в муках, перебувай зі мною і нині, мої страждання полегши і не залиш мене бути переможеним лукавим князем». Цим ти і нас повчаєш любові до Христа, що співаємо Богу: алилуя.

Ікос 9

Красномовці суємудрі можуть сказати нам, як розплавлене олово не обпалило твоєї гортані і ніякої іншої шкоди не вчинило, мученику Воніфатію; бо ти просив від Господа знамення перемоги над мучителем, і це знамення було дано тобі; тому всі дивувалися і виголошували: «Великий Ти, Ісусе Христе, віруємо, віруємо в Тебе, Господи!» Ми ж прославляємо тебе, мученику, так:

Радуйся, бо тобою вірні просвіщаються; радуйся, бо тобою від ганебної смерті позбавляються.

Радуйся, у єдиному Христі ти утішення мав; радуйся, ти навчаєш у стражданнях закликати Бога.

Радуйся, бо мучителі тебе не перемогли; радуйся, бо тебе не подолали пристрасті.

Радуйся, бо ти попалив у собі терня гріхів; радуйся, бо ти вогнем був не обпалений.

Радуйся, ти завжди живий, страстотерпче радісний; радуйся, молитвенику наш благісний.

Радуйся, бо через тебе відкриваються очі, гріхами засліплені; радуйся, бо твоєю поміччю печалі на радість перетворюються.

Радуйся, Воніфатію, мученику багатостраждальний.

Кондак 10

Бажаючи бути спасенним, палко захотів ти до кінця постраждати за Господа, мученику Воніфатію, до Нього ж і взивав ти: «Господи, Господи Боже мій, сподоби мене милостей Твоїх і будь мені помічником. Щоб за мої беззаконня, безумно вчинені, ворог не перекрив мені путь на небеса; прийми з миром душу мою, вчини мене з мучениками, що за Тебе кров пролили і віру до кінця зберегли і нині взивають до Тебе: алилуя».

Ікос 10

Стіною міцною, підступами ворога не подоланою, був ти до кінця, мученику Христів. Коли ж голову твою було відсічено від тіла — о чудо! зразу ж кров і молоко із рани твоєї витекли. Так що і невірні, побачивши це чудо, Христа прославили; і ми взиваємо до тебе:

Радуйся, бо, на твої муки дивлячись, багато людей до Христа навернулися.

Радуйся, твоя кончина просвітила затьмарених людей; радуйся, твоя славна смерть воскресила совісті, поховані гріхами.

Радуйся, нерозкаяних грішників викривання; радуйся, розслаблених волею ти від вина визволяєш і зцілюєш.

Радуйся, ти напоумлення тих, що блукають у ночі невідання; радуйся,