Шалена жінка та бос-недоумок - Маріанна Аріна
***
Кейт замовкла, набрала повні легені повітря і швидко промовила, відчуваючи, що може розгубити всю свою рішучість.
– Перш, ніж ти з'ясовуватимеш зі мною стосунки, я хочу… вибачитися перед тобою.
– Що? Ти хочеш що? – Чейз оторпів.
Він був готовий до того, що Кейт сперечатиметься, перебиватиме його і буде все заперечувати. Що вони довго доказуватимуть одне одному хто правий. Але він зовсім не був готовий до того, що вона вирішить вибачитись.
– Так, я хочу перепросити. Я багато про що встигла подумати за ці дні. Проаналізувати наші стосунки. Всі твої дії та вчинки, мої реакції. І зрозуміла, що ти жодного разу не дав мені приводу сумніватися в твоїй щирості. Ти не хитрував, не вів «подвійну гру», не намагався уникнути відповідальності, не робив спроб відкупитися від мене. Навпаки, одразу включив дитину і мене разом із нею у своє життя, пустив у свій будинок, оточив турботою. І навіть відмовився від своїх... звичок та способу життя.
Кейт важко зітхнула.
– А коли я аналізувала себе, то усвідомила, що насправді не довіряла тобі повністю. Я часто шукала докази того, що ти хитруєш або граєшся зі мною. Намагалася бачити в тобі того Чейза, яким тебе знала до всієї цієї історії з вагітністю. Хоч ти й доводив мені протилежне. Я метушилася між почуттями до тебе і давнім страхом бути обдуреною. І як тільки з'являвся привід на користь моїх побоювань, хапалася за нього і використала проти тебе.
Вона нервово закусила нижню губу, вдивляючись в обличчя мовчазного Чейза, котрий дивився на свої міцно зціплені пальці.
– Тому зараз, незалежно від того, що ти вирішив відносно нас і нашого майбутнього, а я чудово розумію, що тебе могло все це дістати, я хочу вибачитись за свою втечу. Ти не заслужив моєї недовіри та сумнівів в щирості твоїх вчинків. На своє виправдання можу тільки сказати, що тільки нещодавно я зрозуміла, що в принципі, нікому не довіряю. І це лише моя психологічна проблема. Ні ти, ні інші люди не винні в цьому. А тому, щоб ти не вирішив зараз – я погоджуся з твоїм рішенням.
Кейт нарешті замовкла, сказавши все що хотіла. Мовчав і Чейз, що не додавало їй спокою.
– Чейз? – Не витримала Кейт тривалої тиши.
Серце шалено калатало, а руки похолонули. Вона боялася, що він зараз поставить крапку у їхніх стосунках. І лише дитина пов'язуватиме їх у майбутньому.
Він ніби прокинувшись від мороку, повернувся до неї і глянув в очі якимось дивним поглядом.
– Ось як тобі це вдається? Ти сьогодні двічі вибила в мене ґрунт з-під ніг.
– Я??? – брови Кейт полізли догори.
– Ти. Хто ж ще? – тяжко зітхнув Чейз. – Перший раз, коли я побачив тебе, усю ось таку. – Чейз невизначеним жестом вказав на її зовнішній вигляд.
Кейт оглянула себе і знизала плечима.
– А що зі мною не так? Звичайний одяг.
Чейз хмикнув і похитав головою:
– А те, що, коли ти ось таке дівчисько, тебе навіть сварити за щось неможливо. А вдруге ти ошелешила мене зараз, коли вирішила вибачитися. Я очікував будь що, але тільки не це.
Тепер Кейт загубила всі слова. Вона мовчала і пильно розглядала таке рідне обличчя Чейза. І з кожною секундою все більше усвідомлювала, як же скучила за ним, за його дотиками, голосом, запахом. І за відчуттям себе поряд із ним.
– Знаєш, все якось так дивно... – Посміхнувся Чейз. – Я думав ми з тобою влаштуємо зараз бурхливі з’ясування відносин у найкращих наших традиціях. З криком, киданням чогось один в одного, та й з традиційними «бовдур», «стерво».
Кейт пирснула від сміху і відкинулася на траву.
– Ні, ну, якщо тобі раптом стало нудно або не вистачає бурління пристрастей, я звичайно можу влаштувати істерику.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
