Не моя. Бонус - Елла Савицька

Стас щось ще відповів, від чого усі розсміялися. Підскочила Лексі, випитуючи, чи буде у неї братик або сестричка. Аліна, здається, поздоровляла, Валентина теж показалася, запрошуючи усіх на сніданок. Всі дружно, перебиваючи один одного, рушили в їдальню. Настя йшла, спостерігаючи за усім цим сум'яттям, і не могла припинити посміхатися. Вона усе життя мріяла про велику дружню сім'ю. Про святковий гармидер і любов, що огортає будинок, подібно до снігової ковдри. І найжахливіше, що довгі роки втікала від того, хто зміг у результаті подарувати їй усю цю казку і виконати мрії,  здійснення яких вона вже не чекала.

Коли усі пройшли вперед, Стас раптом зупинився, утримуючи Настю за руку, і  з любов‘ю подивився їй в очі:

- З Різдвом, Насть! 

- З Різдвом!

- Спасибі за самий кращий подарунок! 

- Це тобі спасибі. Ти подарував мені життя. І... -посміхнувшись, поклала його долоню на свій живіт, - не лише мені. 

Карі очі засвітилися, і долоня повільно перемістилася на спину, притискаючи до себе майбутню дружину. 

- Моя Настя. - пухкі губи поцілували в скроню, коли вона  уткнулася в міцну шию носом, вдихаючи найулюбленіший запах. Запах її чоловіка. Її життя. Її безмежного щастя і кохання.

З наступаючим Новим Роком, мої любі! Здоров'я, щастя вашим сім'ям! Кохайте та будьте кохані!

З любов'ю, ваша Елла!

 

Кінець

З цією книгою читають Романтична еротика 154347 Не моя Елла Савицька 928136 Жіночий роман 181423 Пастка для Бродського Джулія Ромуш 825442 Еротика 186802 Колишній Ульяна Соболева 555326 Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно