Шалена жінка та бос-недоумок - Маріанна Аріна
***
Кейт досить невпевнено та дуже сильно сумніваючись чи варто взагалі простягнула до нього руку. Зупинилася на півдорозі, але потім все ж таки доторкнулася до плеча, не розуміючи чому виникло бажання заспокоїти його. Не та людина якій вона має співчувати. А це саме воно і було.
Деякий час вони так і сиділи, не рухаючись. Просто мовчали, приходили до тями, думаючи кожен про своє.
Хвилин через десять Чейз нарешті заспокоївся та зміг взяти себе в руки:
– Залишилося ще одне важливе питання. Я розумію, що твоя ситуація набагато складніша за мою. Адже соціум до вагітної жінки без чоловіка може поставитися дуже жорстко. Я не можу дозволити, щоб таке сталося. Тільки не з жінкою, яка носить мою дитину. І не хочу, щоб ти несла більшу відповідальність, ніж я. Тому… я пропоную тобі вийти за мене заміж.
Весь той спокій, на який Кейт налаштовувала себе останні десять хвилин, наче вітром здуло.
– Що??? – підскочила вона на ноги і це виявилося великою помилкою. В неї миттєво запаморочилося в голові, а в очах повністю потемніло. У пошуках точки опору вона намацала плече Чейза і вчепилася в нього.
– Тихо-тихо... – Почула його голос. ЇЇ акуратно посадили назад на диван. – Кейт, дихай спокійно і зосередься тільки на моєму голосі. Це швидко мине.
– Я нічого не бачу... – пальці не слухалися і ще більше стискали його плече.
– Тільки не лякайся. – голос Чейза на диво заспокіював. – Незабаром стане легше. Просто дихай спокійно та повільно. Ти різко підхопилася з місця і в тебе потемніло в очах через коливання тиску. Таке буває в твоєму стані. В цьому нема нічого небезпечного, це тимчасово і досить швидко минає. Наразі тиск стабілізується і все буде гаразд. Зір теж відновиться. Ти просто дихай та слухай мій голос. Постарайся не втрачати свідомість. Вдих-видих. Все добре і я поруч.
Кейт, прислухавшись до його порад, зосередилася на диханні. Намагалася не панікувати, не помічаючи, що тепер вже досить міцно вчепилася в його долоню. І дійсно через декілька хвилин зір почав прояснюватись і відновився повністю.
– Спасибі тобі. – Прошепотіла Кейт, ледве стримуючись щоб не розплакатися. – Я дуже злякалася та розгубилася.
– Розумію. Вперше всі лякаються. Тобі треба запам'ятати, що тепер не можна різко схоплюватися з місця. І робити різкі рухи теж не варто.
Кейт уважно подивилася на нього.
– Звідки ти знаєш, що треба робити в цьому випадку?
– В мене мама досить часто була вагітною. А ще в мене три сестри, деякі з них вже народили дітей. Вони теж мали певні проблеми із тиском під час вагітності.
– Зрозуміло.
Вона зробила ще один глибокий подих, прислухалася до себе. Наче заспокоїлася вже повністю. Але відчула, як на неї буквально навалилася сильна втома. Сили скінчилися всі і одразу.
– Вибач, я щось сьогодні занадто сильно втомилася. Забагато для мене стресу і нервів. І напевно вагітність дає про себе знати. Їдь додому Чейз. Потім поговоримо. Зараз мені потрібно відпочити.
– Ось це дуже правильна думка. – погодився Чейз.
Але замість того, щоб просто піти, несподівано підхопив її на руки.
– Що ти робиш? – Кейт зойкнула від несподіванки та інстинктивно вхопилася за його шию.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
