Гарячий незнайомець - Аріна Вільде

— З Новим роком, — лунає над вухом і сильні чоловічі руки обниают мене зі спини.

— І тебе.

— Змерзла?

— Так, трохи.

— Йдемо, або хочеш ще трохи побути тут?

Не знаю від шампанського мене не тримають ноги або від близькості чоловіка, але мені доводиться  вхопитися за нього, щоб не впасти.

— Ні, - видихаю я, шукаючи в натовпі своїх рідних.  Всі тут, навіть Васька і судячи з усього в найближчі півгодини повертатися в квартиру не збираються.  - Ходімо, - я хапаю Андрія за руку і ми майже біжимо в сторону будинку.  Я відчуваю його збудження.  Таке ж сильне як і моє.  І збираюся знову залишитися до гріхопадіння, забуваючись в його руках.