Невермур. Випробування Морріґан Кроу - Джессіка Таунсенд
— Думаєш, йому добре там, унизу? — запитав Юпітер, розліпивши одне сонне око, щоб глянути на Френка. — Він не згорить на купку попелу, правда? Я не знаю, як функціонують карлики-вампіри.
— Вампіри-карлики, — сказала Морріґан. — З ним усе гаразд. Будь ласка, ми можемо зосередитись на Випробувальних Перегонах? Мені потрібен кінь. І він повинен мати не більше ніж чотири ноги — так сказано в правилах.
— Точно.
— І я не можу літати.
— Безумовно, не можеш, — сказав Юпітер, роблячи ковток сангрії. — Кроу — це лише вороняче прізвище.
Морріґан це виводило з рівноваги.
— Ні, я маю на увазі… це в правилах…
— Заспокойся, Моґ, — пирхнув Юпітер. — Я знаю, що написано в правилах: ти не можеш пересуватися на тваринах, які літають. Декілька років тому була страшенна метушня через дракона й пелікана. Від бідолашної пташки залишився тільки попіл через три секунди після зльоту. Хтось переплутав пелікана з феніксом. — Він ліниво всміхнувся Морріґан, але її почуття гумору також випарувалось. — У будь-якому разі, вони багато чого заборонили, і тепер усім буде складніше.
Напередодні посланець привіз правила Випробувальних Перегонів, чим дуже схвилював Морріґан. Вона була шокована, коли зрозуміла, що всі ці тижні жодного разу не думала про це випробування. Можливо, набридлива присутність Джека була не лише прокляттям, а й дарунком долі. Їхні постійні сварки були такі напружені, що в Морріґан не залишалося часу зосереджуватися на думках про майбутнє випробування.
— Отже, — нагадала вона Юпітеру. — Скакун. Чотири лапи або менше.
— Ноги.
— Чотири ноги або менше. Чи міг би Чарлі навчити мене верхової їзди?
— Я не впевнений, що це правильний підхід, Моґ, — сказав Юпітер. Він змахнув рукою набридливу комаху. — Я ніколи не був свідком цього випробування, але чув, що вони досить жорсткі. Тобі потрібне всюдихідне чудовисько. Дай-но мені подумати.
Всюдихідне чудовисько. Що це взагалі могло означати? У цю неймовірну спеку було безглуздо намагатися поговорити з ним серйозно. Морріґан дала волю своїм почуттям, ударивши ногою кущик трави, що ріс із піску.
— Це безнадійно. У чому взагалі сенс Випробувальних Перегонів? Чому для Старійшин важливо, хто виграє перегони? Це тупо.
— М-м-м, так тримати, — спантеличено сказав Юпітер.
Вона здалась і сіла на край невеликого басейну, опустивши ноги у воду. Морріґан витягла з кишені листа від Товариства Дивообраних і перечитала його, мабуть, у сотий раз.
Міс Кроу,
Випробувальні Перегони відбудуться в цю суботу, опівдні, в самому серці Невермура — Старому Місті. Об’єднання рад і гільдій Невермура дало нам дозвіл тимчасово перекрити його вулиці для певності, що публіка не заважатиме події.
Кандидатів, що залишилися, поділено на чотири групи. Ви в групі Західної брами. Будь ласка, повідомте про свою присутність у Старому Місті представників Товариства не пізніше ніж об 11:30 у суботу.
Існують три правила:
1. Кожен кандидат повинен осідлати живого коня. Це може бути будь-яка істота, яку можна використовувати як транспорт і яка має не менше ніж дві і не більше ніж чотири ноги.
2. Летючі істоти суворо заборонені.
3. Кандидати мають бути вдягнені лише в біле.
Будь-який кандидат, спійманий на порушенні цих правил, буде негайно виключений.
У цьому випробуванні успішний кандидат покаже сміливість, наполегливість і вміння стратегічно мислити. Наступні інструкції ви отримаєте безпосередньо перед Випробувальними Перегонами.
З найтеплішими побажаннями
Старійшини Ґ. Квінн, Г. Вонґ і Е. Саґа
Дім Праудфутів
Невермур, ВД
У листі була також мапа. Ідеально кругле й оточене середньовічними мурами, Старе Місто було побудоване найпершим, і в усі боки від нього безладно й органічно розросталася решта Невермура. (Так було за словами Дами Чанди, яка казала, що цікавиться історією міста і завдяки високоповажному лорду Четвергу, який сам історик-аматор, два Різдва тому отримала доступ до Історичного товариства Невермура.)
До Старого Міста було чотири входи: гігантська кам’яна Північна брама, Південна брама, Східна брама і Західна брама, — розташовані, наче стрілки компаса.
Згідно з мапою, площа Відваги розміщувалась у центрі. Морріґан лише пролітала повз площу на Парасольковій залізниці, але запам’ятала, яка вона, — широка й метушлива, заповнена магазинами, ресторанами та людьми.
Площа була розташована на перетині двох вулиць, що ділили Старе Місто вздовж і впоперек. Проспект Легкокрил тягся з півночі на південь: з одного краю стояв Дім Праудфутів, а з іншого — Королівський палац Легкокрил, де жила королева Вільної Держави Каледонія Друга. Ґранд-бульвар перетинав місто зі сходу (починаючись від Священного храму) на захід (закінчуючи Оперою Невермура).
На мапі були й інші позначки: в’язниця Дредмеліс, парламент, посольства, Садове коло (зелені зони, що оточують середмістя), Гоблінська бібліотека і десятки інших. Морріґан намагалася їх запам’ятати про всяк