Викрадений перстень - Іван Остріков
А в цей час внизу пролунав голосок Мімі:
— Тото, рятуй!
Вона вискочила з дупла, а за нею Мушик. Пацюк клацав зубами й намагався схопити прут, яким боронилася балеринка. Свій обірваний хвостик негідник Мушик перев’язав синьою биндочкою. Вороня зразу ж кинулося на гумову дівчинку. І за хвилину зникло з поля зору Тото.
— Тримайся, Мімі! Я йду на поміч! — гукнув хлопчик і почав квапливо злазити. Але враз зупинився.
З лісу, немов застрашлива сіра куля, вискочив Христофор. Він люто зашипів, замахав лапами і ледь не відгриз крило одному воронові. Птахи злякано розлетілися. А розлютований кіт налетів на пацюка, притис його до землі й засичав:
— Попався, смердючий злодюго! Тепер вже забудеш, як персні красти! — і схопив Мушика за вухо.
А за ним з лісу вибігли Владі, Владів татко з великою рушницею і дядько Мешко. Зраділа Мімі кинулася до них. Тото теж спішив якнайскоріше злізти з дерева, але якийсь ворон, коли Тото повернувся до нього спиною, схопив хлопчика за поворозочку й полетів.
Владів тато прицілився з рушниці, але стрельнути побоявся: так можна поцілити гумового хлопчика. А ворон летів усе вище й вище.
— Друзі, — закричав Тото, — скажіть тітці Елці, що я не злодій! Поверніть їй перстень.
Він вийняв з кишені перстень і кинув. Дорогоцінні камінці сяйнули проти сонця, і перстень впав прямо до ніг Владі.
— Кра-а-а… — каркнув гнівно ворон і дзьобнув в голову гумового хлопчика.
А над лісом з’явилася зграйка буслів. Перед ними летіло вісім гумових кульок. До кульок був прив’язаний кошик. А в кошику сидів цуцик Пік і люто гавкав на воронів. Розбійники злякано кинулися врозтіч. Ворон, що схопив Тото, залишився сам. Бусли вже наздоганяли його. Тоді він кинув гумового хлопчика і Тото полетів прямо на гострі верхів’я дерев. Він, певно, вбився б, коли б гумові кульки не полетіли швидше. Вони розділилися по чотири, і Тото гупнув прямо в кошик до Піка. Гумовий цуцик невимовно зрадів і лизнув хлопчика в ніс.
— Любий мій Пік, ти врятував мене!
Цуцик завертів хвостиком і показав мордочкою нагору. І тільки тепер Тото помітив, що кожна кулька широко посміхалася, і що всі ці посмішки дуже були схожі на усміх старої галоші. Так ось на що перетворилася мудра родичка!
А бусли гнали й гнали воронів, загнали так далеко, щоб ті ніколи вже не повернулися.
Того ж дня, смерком, в домі дядька Мешко влаштували врочисту вечерю. Всі були радісні. За столом сиділи: Владів тато, біля нього Владі, далі Тото, Мімі, цуцик Пік і дядько Мешко. Запросили й кота Христофора. Він, відчуваючи себе винним, що подружився з негідником Мушиком, довго відмовлявся. І тільки, коли його гуртом переконали, що він вже давно спокутував свою провину, кіт сів за стіл. Сів і час від часу гнівно косив оком у куток, де в дротяній пастці, зляканий і сердитий, метався пацюк Мушик. Хай посидить, відбуде кару. А під стелею висіли вісім кульок і радісно посміхалися. На невеликій атласній подушці лежав перстень і переливався блискітками.
— А зараз, діти, я покажу вам щось таке, що значно коштовніше цього персня, — почав дядько Мешко.
— Що ж це? Чи не млинці, бува? — запитав зголоднілий Владі.
— Що ж це? — перепитали й інші, а татко Владів усміхнувся.
— Це ваша дружба. Дружба, що допомогла вам подолати стільки знегод. Бережіть її, бо якщо згубите, то вже не знайдете. А життя без дружби важке й нікчемне.
— А щоб зберегти дружбу, щоб зміцнити її, я пропоную всім перейти жити до нас, — докінчив Владів татко.
Всі радісно пристали до цієї пропозиції. За винятком Христофора. Він мусив і далі працювати помічником сторожа на червоній фабриці, де виробляють такі прекрасні гумові іграшки. Друзі пообіцяли, що часто будуть приходити до нього в гості, і радісні загулялися аж до темна. А як стемніло, веселі й вдоволені, лягли спати. Солодких їм снів!
Іван Остріков
Викраденій перстень
Переклад з болгарської Р. ІВАНЧЕНКА
Малюнки болгарського художника ДОНЮ ДОНЕВА
Художнє оформлення В. ІГНАТОВА
Переклад здійснено за виданням: Иван Остриков, Откраднатият пръстен, Издателство на ЦК НА ДКМС «Народна Младеж» София, 1959.
Для молодшого шкільного віку
Редактор Г.М. Пашко
Художній редактор М.М.Ессаулова
Технічний редактор М.Д. Дахно
Коректори Л.Н. Фесечко, Л.В. Леонова
Остриков Иван
Украденный перстень
(На украинском языке)
Повесть-сказка.
Здано на виробництво 9. XI. 1960 р. Підписано до друку 12. XII. 1960 р. БФ 18294
Формат 60Х847ів. Фіз. друк. арк. 6. Умовн. друк. арк. 5,52. Обл.-вид. арк. 3.39
Тираж 350П0 Зам. № 1436. Ціна 22 коп.
Дитвидав УРСР, Київ, Кірова, 34.
Друко-хромолітографія «Атлас» Головполіграфвидаву Міністерства культури УРСР, Львів, Зелена, 20.
Оглавление Розділ І Розділ ІІ Розділ III Розділ IV Розділ V Розділ VI Розділ VII Розділ VIII Розділ IХ Розділ X Розділ XI
