Гаррі Поттер і келих вогню - Джоан Роулінг
*
Сніданок за ґрифіндорським столом у день третього завдання був надзвичайно гамірним. Поштова сова принесла Гаррі листівку від Сіріуса з побажанням успіху. І від цього звичайного клаптика пергаменту з відбитком брудної собачої лапи на звороті Гаррі стало тепліше на душі. Герміоні стара сова-сипуха принесла ранковий випуск «Щоденного віщуна». Та розгорнула газету, глянула на першу сторінку й раптом порснула на неї гарбузовим соком, який саме пила.
- Що таке? - разом вигукнули Гаррі й Рон.
- Нічого, - Герміона спробувала заховати газету, але Рон її висмикнув.
Він прочитав заголовок і сказав:
- Тільки не це. Не сьогодні. От стара корова!
- Знову Ріта Скітер? - спитав Гаррі.
- Та ні, - заперечив Рон і так само, як Герміона, спробував заховати газету.
- Там написано про мене, так? - запитав Гаррі.
- Ні, - непереконливо відказав Рон.
Але Гаррі ще й не починав вимагати газету, як почувся голосний крик Драко Мелфоя:
- Поттер! Як там твоя довбешка? Як самопочуття? Ти точно не накинешся на нас, тіпа, як скажений?
Мелфой теж тримав у руках ранкове число «Щоденного віщуна». Слизеринці гиготіли й крутилися за столом, щоб побачити реакцію Гаррі.
- Я хочу подивитися, - сказав Гаррі до Рона. - Дай сюди.
Рон неохоче простяг Гаррі газету. Він розгорнув її й побачив свою фотографію під заголовком:
«НЕСПОКІЙНИЙ ТА НЕБЕЗПЕЧНИЙ» ГАРРІ ПОТТЕР Хлопець, котрий переміг Того-Кого-Не-Можна-Називати, дуже непевний і, не виключено, навіть небезпечний, повідомляє Ріта Скітер, наш спеціальний кореспондент. Нещодавно з'явилися тривожні свідчення про дивну поведінку Гаррі Поттера. Ці свідчення викликають сумніви щодо його спроможності брати участь у таких відповідальних заходах, як Тричаклунський турнір, ба навіть відвідувати Гоґвортську школу.
Як вдалося виявити «Щоденному віщунові», Поттер регулярно непритомніє в школі і дуже часто нарікає на біль у шрамі (це слід від закляття, яким Відомо-Хто намагався його вбити). Минулого понеділка кореспондентка «Щоденного віщуна» стала свідком того, як Поттер посеред уроку вилетів з класу віщувань, заявляючи, що шрам болить дуже сильно і це заважає йому навчатися.
Провідні спеціалісти з лікарні магічних хвороб імені Святого Мунґо стверджують: цілком можливо, що мозок Поттера під час нападу Відомо-Кого було ушкоджено, і хлопцеві слова, нібито шрам і досі болить, є виявом його глибокого внутрішнього збентеження.
«Він може й прикидатися, щоб привернути до себе увагу,» - каже один з лікарів.
«Щоденний віщун» розкопав про Гаррі Поттера хвилюючі факти, що їх директор Гоґвортсу, Албус Дамблдор, старанно приховує від чарівницької громадськості.
«Поттер уміє розмовляти парселмовою, - розповідає Драко Мелфой, учень четвертого класу. - Років зо два тому сталося багато нападів на учнів, і більшість підозрювала, що за цим стоїть Поттер, адже якось у клубі дуелянтів він утратив самовладання і нацькував змію на іншого хлопця. Та це тоді зам'яли. До того ж він товаришує з вовкулаками та велетнями. Ми думаємо, що заради навіть найменшої крихти влади він не зупиниться ні перед чим».
Парселмова, вміння спілкуватися зі зміями, довго належала до темних мистецтв. І недарма - найвідомішим парселмовцем наших часів є сам Відомо-Хто власною персоною. Член Ліги захисту від темних сил, котрий забажав залишитися неназваним, повідомив, що супроти будь-якого чарівника, який уміє розмовляти парселмовою, варто «розпочати слідство». Особисто він підозрював би кожного, хто вміє спілкуватися зі зміями, адже плазуни використовуються в найгірших різновидах чорної магії. Історично їх пов'язують з тими, хто коїть зло. Водночас, «чарівники, які шукають товариства серед таких лихих створінь, як вовкулаки та велетні, очевидно, й самі схильні до жорстокості».
Албус Дамблдор зобов'язаний вирішити, чи можна такому хлопцеві брати участь у Тричаклунському турнірі. Дехто побоюється, що в своєму прагненні виграти турнір - третє завдання відбудеться сьогодні ввечері - Поттер може вдатися до темних мистецтв.
- Трохи по мені пройшлася, - легковажно сказав Гаррі, згортаючи газету.
За слизеринським столом з нього реготали Мелфой, Креб та Ґойл. Вони крутили біля скронь вказівними пальцями, кривили божевільні гримаси і по-зміїному вивалювали язики.
- Як вона дізналася, що на віщуванні в тебе розболівся шрам? - спитав Рон. - Вона не могла там бути, не могла про це почути...
- Вікно було відчинене, - сказав Гаррі. - Я його відчинив, щоб подихати...
- Ви були на вершечку Північної вежі! - вигукнула Герміона. - Твій голос не міг долинути аж донизу!
- Це ж ти в нас розслідуєш магічні методи підслуховування! - відрізав Гаррі. - От і скажи, як їй це вдалося!
- Я намагалася! - мовила Герміона. - Але я... Але...
Дивний сонний вираз з'явився раптом на її обличчі. Вона підняла руку з розчепіреними пальцями і пригладила волосся.
- Що з тобою? - спохмурнів Рон.
- Все нормально, - майже не дихаючи, відповіла Герміона. Вона ще кілька разів провела долонею по волоссі і раптом, приклавши руку до рота, почала говорити в неї, наче в невидиму рацію. Гаррі з Роном перезирнулися.
- А я й не здогадувалася, - проказала Герміона, дивлячись перед собою. - Здається, я знаю... бо тоді ніхто більше не міг побачити... навіть Муді... і вона змогла б вибратися на підвіконня... але ж їй заборонено... їй абсолютно заборонено... Здається, ми її підловили! Я на дві секунди збігаю в бібліотеку - щоб переконатися!
З цими словами Герміона схопила портфель і вилетіла з Великої зали.
- У нас за десять хвилин екзамен з історії магії! - закричав їй услід Рон. Це ж треба, - обернувся він до Гаррі, - так ненавидить ту кляту Скітерку, що через неї готова спізнитися на екзамен. Ти що робитимеш на іспиті в Бінса - знову читатимеш?
Звільнений від підсумкових іспитів як чемпіон Тричаклунського турніру, Гаррі на кожному екзамені сидів у кінці класу й вишукував свіжі закляття для третього завдання.
- Мабуть, що так, - відповів він. Та саме тієї миті побачив, що до них наближається професорка Макґонеґел.
- Поттере, після сніданку чемпіони збираються в кімнаті за залою, - повідомила вона.
- Але ж завдання почнеться аж увечері! - злякавшись, що переплутав час, Гаррі перекинув яєшню.
- Мені це відомо, - сказала вона. - На останнє завдання запрошено родичів чемпіонів. Ця зустріч для вас - нагода з ними привітатися.
Професорка ліпша. Гаррі вражено дивився їй услід.
- Невже вона
