Із пісенних скарбів - Автор невідомий - Народні казки

ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ
Ой, на горі та женці жнуть
Ой, на горі та женці жнуть, А попід горою, Яром-долиною Козаки йдуть. Гей, долиною, Гей, широкою, Козаки йдуть. Попереду Дорошенко Веде своє військо, Військо запорізьке, Хорошенько. Гей, долиною, Гей, широкою, Хорошенько. А позаду Сагайдачний, Що проміняв жінку На тютюн та люльку, Необачний. Гей, долиною, Гей, широкою, Необачний. «Гей, вернися, Сагайдачний, Візьми свою жінку, Віддай тютюн-люльку, Необачний! Гей, долиною, Гей, широкою, Необачний!» «Мені з жінкою не возиться, А тютюн та люлька Козаку в дорозі Знадобиться! Гей, долиною, Гей, широкою, Знадобиться. Гей, хто в лісі, озовися! Та викрешем вогню, Та закурим люльку, Не журися! Гей, долиною, Гей, широкою, Не журися!» Стоїть явір над водою
Стоїть явір над водою, В воду похилився; На козака пригодонька: Козак зажурився. Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький! Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький! Не рад явір хилитися — Вода корінь миє; Не рад козак журитися — Да серденько ниє! Ой поїде в Московщину Козак молоденький — Оріхове сіделечко І кінь вороненький. Ой поїде в Московщину Да там і загине, Свою рідну Україну Навіки покине. Скаже собі насипати Високу могилу, Скаже собі посадити В головках калину. Будуть пташки прилітати Калиноньку їсти, Будуть йому приносити Од родоньку вісти!..
Оглавление Ой, на горі та женці жнуть Стоїть явір над водою