Нові коментарі
У п'ятницю у 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Дитячі книги » Про вельможу, що був охочий до балачок - японська казка

Про вельможу, що був охочий до балачок - японська казка

Про вельможу, що був охочий до балачок - японська казка - Безкоштовні електронні книги на українській мові: читай онлайн та скачуй
Сторінок:1
Додано:25-03-2024, 10:14
0 0
Голосів: 0
Аннотація до бестселера - Про вельможу, що був охочий до балачок - японська казка
Всі твори автора ⟹ японська казка
Читаємо онлайн Про вельможу, що був охочий до балачок - японська казка

Жив собі колись у провінції Нагадо один вельможа. Великий мастак поговорити і послухати чиїсь теревені, він розіслав по всіх усюдах таке оголошення: «Хто мене забалакає, за того віддам свою улюблену дочку».

І тоді посунули до нього юнаки – кожен прагнув йому догодити й стати зятем багача.

Та от біда – вельможа слухав чужі розповіді безперестанку й ніколи не втомлювався. Тож не дивно, що охочі одружитися з його дочкою за день-два знесилювалися й замовкали.

Проте вельможа не втрачав надії.

Одного дня з’явився ще один чоловік, який виявив бажання погомоніти з вельможею.

– Хто ти? – запитав його вельможа.

– Найкращий оповідач у світі,– відповів чоловік.

– Зумієш мене забалакати?

– Нема нічого простішого! – засміявся чоловік і почав:

– Десь колись ріс високий дуб...

– Кажеш – високий?

– Авжеж. Товстелезний, в тридцять три обхвати, а висотою тридцять три-тисячі тридцять три кени, три сяку і три суни ...

– Нічого й казати, велике дерево.

– І було на ньому без ліку жолудів – як на небі зірок або піщинок на морському узбережжі...

– Справді, багатенько.

– От достигли жолуді й почали по одному падати. Та оскільки той дуб ріс на скелястому березі озера, то один жолудь падав у воду – буль! – а другий на камінь – бац!.. Один у воду – буль!.. Другий на камінь – бац!.. Буль!.. Бац!.. Буль!.. Бац!.. Буль!.. Бац!..

– Зрозуміло. А далі що?

– А далі один – буль!.. другий – бац!.. Буль-бац!.. Буль-бац!..

– Всі вже попадали?

– Та ні! Буль-бац!.. Буль-бац!.. Буль-бац!... Буль-бац!..

– Ще довго вони падатимуть?

– Досі впала лише одна трильйонна частина жолудів, тож до кінця ще далеко – не одна тисяча років. Так-от, один жолудь – буль!.. Другий жолудь – бац!.. Буль-бац!.. Буль-бац!.. Буль-бац!..

Нарешті оте «буль-бац!» так вельможі набридло, що він не витримав і сказав:

– Годі! Віддам дочку за тебе.

Кажуть, що й після цього вельможа не втратив охоти до балачок, але зятя більше не чіпав.

* Кен, сяку, сун – одиниці довжини; один кен – 1,81 м, один сяку – 30,3 см, один сун – 3,03 см.

Відгуки про книгу Про вельможу, що був охочий до балачок - японська казка (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: