Леопард і шакал - африканська народна казка

Повертався леопард з полювання і побачив біля однієї хатинки барана. Ніколи раніше не бачив леопард такого звіра. Злякався і, підійшовши ближче до барана, несміливо запитав:

– Привіт, друже! Як тебе звуть?

Затупав ногами баран, мекнув голосно:

– Я баран. А ти хто такий?

– Я леопард, – відповів леопард. А сам злякався ще більше і забрався геть.

Дорогою зустрів леопард шакала і розповів, якого страшного звіра довелося йому щойно побачити. Засміявся шакал:

– От і дурний ти, леопарде! Ти випустив з рук чудовий шматок м’яса! Завтра підемо туди разом, спіймаємо та й з’їмо його!

Другого дня пішли вони разом за бараном. Ось уже підійшли до хатинки. А баран у цей час збирався йти на луг. Побачив він на пагорбі леопарда з шакалом і злякався. Побіг до дружини і каже:

– Там на пагорбі леопард та шакал, вони йдуть до нас. Ой, боюся, прийшов нам кінець!

– Не бійся, – відповіла дружина, – візьми малого з собою і виходь до них. Тільки підійдуть леопард і шакал, вщипни малого, хай він заплаче, наче голодний.

Так і зробив баран: узяв малого і вийшов назустріч леопарду та шакалу.

Коли леопард побачив барана, він знову злякався і хотів уже повернутись. Але шакал прив’язав леопарда до себе шкіряною мотузкою:

– Ану йди зі мною!

В цей час баран ущипнув свого малюка, і той голосно замекав. А баран каже:

– Спасибі тобі, шакале, що привів до мене леопарда. Бачиш, яка голодна моя дитина, як просить вона їсти!

Почув леопард ці слова, закричав від страху і кинувся геть. Не зупиняючись, біг він крізь пагорби та гори і тягнув за собою шакала. Так прибіг до себе додому і шакала за собою притягнув.