Розпали вогонь! Поради для тих, хто шукає свій шлях - Даніелла Лапорт
Я не людина, яка співає.
Я мовчазна в душі.
Я не мій будинок, моя автівка, мої пісні.
То лише зупинки на моєму шляху.
Пола Коул 16 , «Me» («Я»)
І тут до мене дійшло. Я неправильно дала собі визначення – тобто не зовсім правильно. Я глибоко вдихнула й витримала паузу. Я була готова до того, що Ланс підніметься з-за столу й піде, назвавши мене безнадійним романтиком, не здатним керувати жодною династією. «Було приємно познайомитися, тюхтійко!» Нарешті я усвідомила беззаперечну правду.
Тож я визнала:
– Я гуманістка.
І уточнила:
– Яка волею обставин є підприємцем.
А потім прямо заявила:
– І вважаю, що можу захистити себе, нікого не кинувши.
От і полегшення. У той момент я вже не хвилювалася, раптом Ланс кине мене, бо щось усередині ніби стало на своє місце: безжальне співчуття. Так, мені набридло терпляче зносити дурнів. Ні, я більше не терпітиму мило та натхненно чиюсь негідну поведінку, в тому числі власну. Спочатку я одягну свою кисневу маску. Я застосовуватиму свою владу на повну. І домагатимуся цього без помсти, образ, із вдячністю за все, що маю. У душі я муркотала, мов пантера на своєму дереві. І всміхалася.
Я, напевне, пройшла випробування, бо Ланс усміхнувся у відповідь.
– Що ж, чудово. Це все, що нам необхідно було знати, – сказав він із радісним полегшенням. – Тож ось що має робити підприємець-гуманіст…
І виходячи з того, ми спланували моє майбутнє. Любов, закон джунглів і решта.
А як щодо моєї колишньої компанії? Вони почали друкувати статті про антицелюлітні креми та вагітних наречених (нічого не маю проти вагітних наречених – моя мати була однією з них). І невдовзі збанкрутували. Карма. Дхарма. Ще б пак! Кожен пішов дорогою, яка йому судилася.
Я стала Розпалювачкою Вогню.
Дух творчості звільнено
У Вашингтоні я користувалася метро протягом трьох років, але тижня тисняви серед пригнічених і виснажених держслужбовців (які щодня їхали на роботу з передмістя, були вдягнені в затісні дешеві костюми й поганенькі краватки, їли якісь батончики та розсіяно поглядали в темний тунель), було достатньо, аби зробити висновок: «Так, робота з дев’ятої до п’ятої може бути ще тим пеклом».
У той період мені часто доводилось у службових справах спілкуватися з військовими та співробітниками Пентагону. Вегетаріанка, аполітична канадійка, в бюстгальтері з лікувальними кристалами та з законом притягнення17 як секретною зброєю, тоді я не надто тішилася від зустрічей із полковниками. Я дивилася на них з неприхованим осудом. Але зараз я можу сказати з власного досвіду, що в Пентагоні повно освічених людей, для яких найважливіше – дійсно зміцнити мир у світі. Вони вірять у світовий розум, і вони на диво неупереджені. Тож я помилялась. Дух людяності здатний розквітнути всюди.
Дух підприємництва теж здатний розквітнути всюди – навіть у лабіринтах офісних кубиклів і на заводських конвеєрах.
Ще до початку моєї співпраці з Пентагоном я почала розмахувати прапором великої свободи, яку давала робота на себе: «Тікайте!», «Знищте обмеження!», «Царство творчості чи смерть!» Я повитуха там, де народжуються стратегії втілення в життя мрій про свободу – і я пишаюсь цим не менше за будь-якого баптиста чи морського піхотинця. Правота – прекрасна, та небезпечна штука.
Завдяки соціальним медіа серед нас є чимало крутих хлопців і дівчат, які кажуть: «До біса систему!» – і пропагують свої погляди серед безлічі підписників на сторінках популярних блогів, видають бестселери, беруть участь у популярних ток-шоу. А це спричиняє появу почуття переваги одного над іншим і протистояння. Робота проти кар’єри. Ніндзя проти безжальних топ-менеджерів. Митці проти держслужбовців.
Невже той, хто працює в ABC Tool & Die і виготовляє форсунки, позбавлений можливості жити щасливим життям? Невже ті, хто працює за конвеєром або в офісі, менш сміливі, менш вільні, менш… підприємливі? Я знаю віце-президентів з маркетингу, які почуваються абсолютно вільними, проявляючи свої таланти та вміння. Я також знаю багато людей, над якими ніхто не стоїть, та в нещадному ставленні до себе вони самі не поступаються якнайсуворішому босу.
Річ не в обгортці. Не у формі. Ми маємо бачити суть речей.
Я прагну заохочувати дух творчості. У системі та поза її межами. Всюди.
Майк Роу, ведучий програми «Брудна робота» на каналі Discovery, резюмував це на щорічній конференції TED18 у своєму легендарному виступі, присвяченому війні проти роботи. Він починає свою майстерно побудовану лекцію з розповіді про кастрацію овець, потім торкається давньогрецької філософії та закінчує глибоким висновком: «Чистота і бруд не є протилежностями, це дві сторони тієї самої монети. Так само як інновація та імітація, ризик і надійність».
Коли ми відкинемо всі ярлики, назви посад, забудемо про престижність, ми побачимо, що будь-який вид роботи чи мистецтва – це можливість звільнитися та зробити свій внесок.
Насправді не має значення, низький у вас рівень підприємницької активності чи високий, перебуваєте ви в джунглях із мачете чи ножем для масла. Ви можете називати це хобі, улюбленою роботою чи планом панування над світом. Ви можете змагатися за першість. Ви можете пливти за течією.
Ви можете називати це амбіціями, пристрастю, натхненням, спонуканням, покликанням або способом заробити на хліб. Ви можете пробиватися вперед, відтісняючи конкурентів, можете об’єднувати людей або змінити життя лише однієї людини. Ви можете вагатися.
Суть така: коли ви прагнете, щоб у вашому житті сталося багато дійсно доброго, то це чудово – для всіх нас. Якщо ви хочете заробляти на життя, роблячи значущі справи, то це піднімає вас на неабиякий рівень.
Істина абсолютно очевидна: у пошуках свободи ми звільнюємо наш потенціал і здійснюємо неймовірні звершення.
ОХОПЛЕНІ ДУХОМ ТВОРЧОСТІ, МИ ОДЕРЖИМІ МОЖЛИВОСТЯМИ. МИ ЖИВЕМО ЗАРАДИ НАСОЛОДИ ВІД ПЕРЕТВОРЕННЯ ДУМКИ – АБСТРАКТНОЇ ІДЕЇ – НА ЩОСЬ РЕАЛЬНЕ, МАТЕРІАЛЬНЕ, ДОТИЧНЕ, ЧІТКЕ, ДІЄВЕ, ПРИБУТКОВЕ. СТАЮЧИ НА ШЛЯХ ТВОРЧОСТІ, МИ ПОЧУВАЄМОСЯ СИЛЬНИМИ Й ВЕЛИКОДУШНИМИ. ПОСЕРЕДНІСТЬ ВИКЛИКАЄ В НАС НЕПІДРОБНЕ ОБУРЕННЯ. МИ ОБОЖНЮЄМО ДОСЯГАТИ МЕТИзона первісногодруга натуранадприродневроджений дарвіддавати себе Зустріч 1. Виявіть свої надможливості!
Забудьте про хороше.
Хороше всім відоме.
З хорошим ми всі погоджуємося.
Доки ви спиратиметеся на хороше,
ви ніколи не розвиватиметеся по-справжньому.
Брюс Мау, дизайнер
Компетентність як омана
Ви можете бути неймовірно, глибоко компетентними в низці питань. Купуючи авіаквитки, ви знаходите найвигідніші пропозиції; ви знаєте, як приготувати індичку; всі ваші цифрові фотознімки систематизовані; ваш рівень іспанської дозволяє вам розпитати шлях путівцями в Оахаці19. І взагалі, ви знаєте, як правильно вимовляється «Оахака». Ви наймаєте та звільняєте працівників, заворожуєте кредитних інспекторів і міняєте картриджі в принтері швидше, ніж більшість устигає додати вершків до ранкової кави. Ви тут неперевершені.
Я часто говорила своїм співробітникам: «Будьте обережні з тим, що вам добре вдається: це може стати вашим заняттям на довгі роки». Візьмімо, наприклад, Джинджер. Вона почала працювати в мене бухгалтеркою. Перед її появою потерті конверти розбухали від квитанцій, загрозливо наближався термін сплати податків, і я сплачувала борги, перекидаючи кошти з однієї кредитної картки на іншу (що саме по собі є цілою наукою – це підтвердить більшість засновників стартапів).
Джинджер була надзвичайно компетентна, а ще винятково чесна та віддана. Вона розгребла всі завали, встановила зручні в користуванні системи, навіть приносила в офіс тюльпани. З часом стало цілком зрозуміло, що
