Повна енциклопедія тваринництва - Юрій Дмитрович Бойчук
Клітки просто неба будують так, аби забезпечити кролів припливом свіжого повітря і достатньою кількістю сонячного світла, але при цьому їх варто розташовувати у місці, недоступному сильним вітрам. Дотримання цих простих правил дозволить одержати пухову й шкуркову продукцію високої якості.
Науково-дослідним інститутом хутрового звірівництва і кролівництва (НДІХЗК) було розроблено двомісну одноярусну клітку, що відповідає зовнішньому утриманню кролів (рис. 19). Її довжина становить 220–240 см, ширина – 65 см, висота передньої стінки – 50–60 см, задньої – 35 см. Односхилий дах спереду опоряджено виступом у 20 см, а по боках – у 10 см.
Рис. 19. Двомісна одноярусна клітка
Два постійних гніздових відділення розташовують по боках клітки, підлога в цій частині суцільна дерев’яна. У тій частині, що залишилася, є два кормових відділення, де підлога або з дерев’яних рейок, або з металевої сітки. Ширина дерев’яних рейок становить 2 см, а відстань між ними – 1,5–1,8 см. Розмір вічка з металевої сітки – 16 × 48 мм.
Гніздове та кормове відділення відгороджені одне від одного перегородкою, і в ній зроблено лаз заввишки 20 см і завширшки 17 см. При цьому висота лазу від підлоги клітки становить усього 10–15 см, завдяки чому маленькі кроленята не можуть перелізти в кормове відділення, а кролиця випадково не перетягне їх туди на сосках після годування.
Передній бік клітки оснащено 4 дверима. У гніздові відділення ведуть двоє суцільних дощатих дверцят заввишки 40–50 см і завширшки 35 см, у кормові відділення – двоє сітчастих дверей розміром 60 × 30 см. Також на передньому боці встановлюють знімні поїлки та відкидні годівниці. Годівницю для грубих кормів поміщають між двома кормовими відділеннями, а виготовляють її з двох дерев’яних рамок, обтягнутих сіткою з вічками 35 × 35 мм. Така годівниця має V-подібну форму, для чого нижні кінці рамок суміщають, а верхні направляють у боки кормових відсіків. Аби запобігти прогризанню кролями дерев’яних рамок, на їх зовнішньому боці кріплять сітку.
Щоб побудувати двомісну одноярусну клітку конструкції НДІХЗК, знадобиться 0,6 м2 сітки з вічками 35 × 35 мм, 1,3 м2 металевої сітки з вічками 18 × 18 або 16 × 18 мм та 0,2 м2 пиломатеріалів.
Серед кролівників також поширені клітки кленово-чегодаєвського типу, довжина їх – 240 см, ширина – 65 см, висота передньої стінки – 65 см, задньої – 45 см (рис. 20). Усередині кліток розміщують гніздові ящики, зроблені з фанери, завдовжки 45 см, завширшки 30 см і заввишки 20 см. Ззовні кліток встановлюють ясла для трави і сіна, всередині стоять поїлки та годівниці. Підлогу роблять суцільною дерев’яною, трохи нахиляючи її до фасаду. На виготовлення клітки йде 0,6 м2 металевої сітки та 0,3 м2 пиломатеріалу.
Рис. 20. Клітка кленово-чегодаєвского типу із сітчастим вольєром
На основі кліток кленово-чегодаєвскої конструкції створені клітки з сітчастим вигульним вольєром, довжина їх – 100 см, ширина – 65 см, висота з боку передньої стінки – 75 см, задньої – 50 см. Ясла для сіна, годівниці та поїлки розміщують усередині клітки. У таких приміщеннях можна утримувати як дорослих особин, так і відсаджений молодняк.
По всій ширині задньої стінки кріплять сітчастий вольєр заввишки 50 см, він може бути як без каркасу, так і змонтованим на металевому каркасі. Для будівництва вольєра використовують сітку з вічками розміром 25 × 25 або 25 × 50 мм для стін і 16 × 48 мм для підлоги. У вольєр із клітки веде лаз, котрий закривають за допомогою бічної заслінки. Підлогу будують у два шари, причому нижній, зроблений із сітки, є постійним, а суцільний дерев’яний верхній – знімним, і він має невеликий нахил. Знімну підлогу встановлюють у холодну пору року та під час окролів.
Клітки цієї конструкції надають кролям свободу руху, також до їхніх переваг належить гарна освітленість і значний приплив свіжого повітря. Мінусом можна назвати потребу в більшій кількості матеріалу для будівництва, ніж для інших типів кліток: на двомісну клітку з вольєром іде 0,25 м2 пиломатеріалу та 9,4 м2 сітки. Крім цього, такі клітки можна встановити у два яруси.
Оптимальним варіантом для утримання кролів вважають клітки з глухими боковими і задньою стінами, сітчастою передньою та ґратчастими підлогами. Їх можна встановити обабіч спеціальних ангарів (шедове утримання), помістивши в один-два яруси (рис. 21). Найкраще, коли в ангарі буде місце для незалежних проходів, що дозволяють прибирати гній і підвозити корм. Два різних проходи потрібні для того, щоб не було контакту між кролячими відходами та їхнім кормом, завдяки цьому знизиться ризик інфекційних та інвазійних захворювань.
Рис. 21. Шедове утримання кролів
Мінусом такого розташування кліток є велика площа приміщення, а не у всіх кролівників є стільки місця на садибі. Щоб зекономити місце, клітки розміщують упритул до стін, гнойові проходи прибирають, а конструкцію самих кліток дещо змінюють: козирок даху першого ярусу збільшують на 200–250 см і трохи нахиляють у боки кормового проходу (рис. 22). У результаті фекалії та сеча з другого ярусу не потрапляють у корм нижнього ярусу.
Рис. 22. Розташування кліток без гнойового проходу
Для виготовлення каркасів не рекомендовано використовувати тільки дерево, бо тоді клітки швидко застарівають. Зазвичай каркаси виготовляють із дерев’яних брусів з використанням профілю для гіпсокартону UD27 або металевого кута.
Бічні та задні стінки роблять із дощок завтовшки 20 мм (за меншої їх товщини кролі можуть їх прогризти). Крім цього, використовують плоский шифер, що відзначається функціональністю і простотою монтажу. У багатьох клітках перегородкою між відсіками часто служить годівниця для соковитих і грубих кормів. Її можна зробити з оцинкованої сітки з вічками 20 × 40 мм, виготовленої з дроту діаметром 2 мм. Завдяки вічкам такого розміру кролі легко діставатимуть корм, а кроленята не перебиратимуться у сусідній відсік. Замість передньої стінки часто встановлюють дверцята на всю висоту й довжину клітки, що допомагає легко обслуговувати клітку, чистити, дезінфікувати й ремонтувати підлогу.
Підлогу найліпше зробити знімною, для виготовлення її підійдуть рейкові щити розміром 700 × 625 мм (розмір рейок – 20 × 40 мм, зазор між ними – 12–15 мм). Таку підлогу легко прибирати й дезінфікувати, а якщо зіпсується одна рейка або навіть уся підлога, їх можна без проблем замінити.
Нижче показано схему такої клітки (рис. 23). Вона підійде для розміщення двох кролиць або 14–16 голів молодняку, що йде на відгодівлю, при цьому в кожному відсіку має бути по 7–8 голів.
Рис. 23. Клітка з двома відсіками та годівницею між ними
Також підлогу можна виготовити з оцинкованої сітки з вічками розміром 10 × 20 мм. Такі підлоги часто використовують в тваринних комплексах через їхню практичність.
Однак цей матеріал підійде лише для кліток, у яких утримуватимуть спеціалізовані м’ясні породи, наприклад каліфорнійську.
Річ у тім, що в таких порід висока опушеність ніг, завдяки чому вони рідко хворіють на потодерматит.
Сітчаста підлога не підійде для утримання великих порід кролів, оскільки вони мають велику масу тіла і тиск, що чинить сітка на лапи, часто спричиняє запалення кінцівок. Також сітчаста підлога не рекомендовано у клітках із маленькими кроленятами, бо вони застрягають у вічках і це призводить до травм.
Якщо в клітці цього типу тримати самицю під час окролу, то в ній рекомендовано ставити матковий будиночок, який роблять із товстої фанери або дощок (рис. 24). Довжина такого будиночка становить 500 мм, ширина і висота – 300 мм, діаметр отвору – 150–180 мм.
Рис. 24. Матковий будиночок
Матковий будиночок зимової пори потребує додаткового утеплення для захисту кроленят від переохолодження, особливо це стосується випадків, коли клітки розташовані просто неба або стоять у неопалюваних приміщеннях. Дуже часто пологові відділення обладнують електропідігрівом.
Матковий будиночок встановлюють за 3–4 дні до окролу, а прибирають через 25–30 днів після нього. Щоб уникнути переохолодження кроленят, узимку матковий будиночок може знаходитися в клітці й довше.
Нижче зображено ще один варіант конструкції клітки, що підходить для кролиць (рис. 25).
Виготовлення клітки цієї
