Талса.Тінь секвої - Andrew Kyrich

Ендрю на мить задумався, ніби обмірковуючи, як краще відповісти.

— Я теж це помітив, — сказав він, трохи вагаючись. — Але це не так просто пояснити. Краще я розповім тобі про це під час нашої прогулянки в неділю. Тоді ти сам побачиш і, можливо, зрозумієш, чому так сталося.

Джейкоб відчув, що Ендрю не хоче обговорювати це зараз, і вирішив не тиснути на брата.

— Добре, — погодився він. — Чекаю на нашу прогулянку. Думаю, що зможу краще зрозуміти, що тут відбувається, коли побачу це на власні очі.

Повернувшись до родини після розмови, Джейкоб і Ендрю помітили, що батьки дивляться на них із певним занепокоєнням, хоча й намагалися це приховати.

— Про що ви так довго розмовляли? — запитала мати, намагаючись зберегти спокійний тон, хоча в її голосі все ж звучала легка тривога.

Батько уважно спостерігав за синами, намагаючись зрозуміти, чи не задумали вони щось серйозне.

Джейкоб, усвідомлюючи, що батьки хвилюються, вирішив їх заспокоїти.

— Та нічого особливого, просто обговорювали плани на вихідні, — відповів він спокійно. — Хочемо трохи прогулятися містом, подивитися, що змінилося. Все гаразд, не переживайте.

Ендрю підхопив його слова, додаючи:

— Так, ми просто плануємо провести час разом. Ніяких дурниць чи небезпечних пригод, — він усміхнувся, намагаючись розрядити атмосферу.

Батьки, хоч і намагалися приховати свої побоювання, все ж полегшено зітхнули.

— Ну, це добре, — сказав батько, намагаючись звучати безтурботно. — Просто хотілося б, щоб ви відпочили і насолоджувалися спокійним життям вдома.

Мати підтримала його словами:

— Ви заслуговуєте на відпочинок. Тож просто насолоджуйтеся часом разом і не думайте ні про що інше.

Брати обмінялися поглядами, розуміючи, що батьки не хочуть, щоб вони потрапили в халепу. Джейкоб і Ендрю вирішили відкласти серйозні розмови до неділі, щоб не засмучувати рідних.