Повернути себе. Том 1 - Олександр Шаравар

— Шкода, що вхід із поверхні завалений. - сказав Фіск. - Прийдеться через шлюз добиратися. До речі, люба, - повернувся до Маарі Фіск, - Ми, менше ніж за два тижні, вдруге на морі. І сьогодні я вперше у житті викупаюся там. У відповідь Маарі лише закотила очі. Вона вже не так переживала з приводу планів Каарли та Фіска, ті п'яні дебіли не викликали побоювань навіть у неї. Що говорити про Каарлу? Вона - професійний військовий, так, вона пілот, але основи вона точно проходила.

Через десять хвилин Фіск із Каарлою покинули БТР шляхом затоплення салону водою. На жаль, шлюз не був призначений для води. Ось і довелося діяти в такий спосіб. Всі одягли кисневі маски та затопили салон. Потім Каарла і Фіск покинули борт, і Маарі знову загерметизувавши БТР, осушила його. Фіск із Каарлою були на глибині близько п'яти метрів, саме на такій глибині залишили БТР.

Тепер же вони мали пірнути. Шлюз, що веде до підземної бази, знаходився на глибині в п'ятнадцять метрів. Не дуже глибоко, можна було навіть не затримуватись, щоб організм адаптувався до глибини. Біля шлюзу Фіск, на прохання Карли, розчинив частину підводної скелі, під якою опинилися заховані двері. А далі вона сама, використовуючи спеціальний кабель, підключалася до блоку управління через роз'єм нейромережі на зап'ясті. Фіск думав, що доведеться довго чекати, але вже за хвилину двері шлюзу почали розходитись убік. Після того, як Каарла відключилася від блоку управління, вони вплили в шлюз.

Це була камера близько тридцяти метрів у довжину, шість у висоту і ширину. Щойно вони опинилися всередині, як ворота за ними знову зачинилися, а вода почала відкачуватися з камери шлюзу. Довелося чекати майже п'ятнадцять хвилин, перш ніж рівень води виявився нижчим за рівень голови. Тільки після цього Каарла перевірила склад повітря та зняла маску.

—  Ми всередині, - усміхнулася Каарла.

—  Так легко? - Здивувався хлопець.

— Тут і зламувати не було чого. Доступ відкритий майже будь-кому. Застаріла система безпеки третього покоління, причому цивільна. Щось я зовсім не розумію власників цього місця. - промовила дівчина.

—  Подивимося, що далі, може, тут будуть сюрпризи, - сказав Фіск.

—  Вже є. - скривилася Каарла, - Мені не вдалося приховати відкриття воріт. Черговий прокинувся і відходив у туалет, ось і помітив.

—  Нас чекають? - Запитав Фіск.

—  Так, - відповіла вона, - прямо за другою брамою шлюзу три придурки. Судячи з переговорів, хочуть пограти зі старшою сестричкою на очах братика.

—  Ось як, - сказав Фіск. - Де вони?

—  Один прямо біля воріт, інші - трохи правіше, - сказала Каарла.

Наступного моменту ворота почали розходитись убік, ось тільки якщо работоргівці розраховували залякати гвинтівками, а потім уже розважатися з Каарлою, то все пішло не за планом. Щойно ворота відчинилися, на ширину скафандра перший придурок полетів на Фіска під дією телекінезу. Ще в польоті забрало шолома, випарувалося в скафандрі, а потім він налетів головою на приклад гвинтівки.

Другий із трійці встиг уже підняти гвинтівку, але знову, телекінез її вирвав з рук, а далі вже Каарла, підстрибнувши до дурня, розрядила в роз'єм зарядки великий заряд електрики. Скафандр одразу вийшов з ладу. Третій був явно не бійцем і, кинувши рушницю, побіг углиб. Але був підхоплений телекінезом та притягнутий до Фіска. Після цього він спробував затиснути сонну артерію телекінезом. Не одразу, але вийшло. Каарла тим часом побігла  вперед, і зараз Фіск отримав повідомлення по радіо про те, що все закінчено.

—  Вони зовсім ідіоти? - Запитав Фіск, коли зайшов в ангар, в якому знаходилися й інші работоргівці. Хоча скоріше не работоргівці, а їхні шістки. Надто вони були тупі. Трійця, що зустрічала нас, була хоча б у скафандрах, а ці навіть не спромоглися їх надіти. Натомість вони курили сигарети з якоюсь наркотою, не звертаючи уваги на все інше. Каарле і довелося лише кожного по голові вдарити, після чого вони вирубалися.

—  Вони курять синій пил, - сказала Каарла. Цим уже далеко не до такого стану. А ось та трійця лише бухає, - кивнула назад, маючи на увазі тих, хто нас зустрів.

— Що робитимемо? — спитав Фіск.

—  Я підготую їх до допиту. А ти йди, відчини шлюз для Маарі, нехай заїжджає всередину. Тут ми зможемо привести себе в порядок, і гадаю, далі ми вирушимо вже на боті.

—  Я зрозумів, - сказав хлопець і попрямував назад.

—  І дякую, - сказала Каарла, наважившись все-таки подякувати йому, після чого почала зв'язувати наркош.