Безумство Джона Харнеда - Лондон Джек

Він також став підводитися. Я чув, як він стиха грубо вилаявся. Його очі не відривалися від коня, який вищав без упину. Кінь поривався бігти, але впав і перекатився на спину, б’ючи ногами в повітрі. А тим часом бик продовжував нападати і колов знову і знову, поки кінь не сконав.

Джон Харнед тепер стояв на весь зріст. Його очі більше не здавалися холодними, наче сталь. У них палало блакитне полум’я. Він подивився на Марію Валенсуелу, а вона — на нього. На його обличчі проступила глибока огида. Саме в цей момент безумство остаточно заволоділо ним. Тепер усі дивилися на нього, бо кінь на арені був мертвий, а високу постать Джона Харнеда було добре помітно.

— Сідайте ж, — наказав йому Луїс Сервальос, — не виставляйте себе дурнем!

Джон Харнед нічого не відказав. Він стиснув кулак і вдарив Луїса Сервальоса в обличчя з такою силою, що той перекинувся через сидіння і більше не піднімався. Що сталося далі, він вже не бачив. Зате я бачив геть усе. Урсісіно Кастільйо дотягнувся з сусідньої ложі і шмагнув Джона Харнеда своєю тростиною по обличчю. У відповідь він отримав такий удар кулаком, що впав, збивши з ніг генерала Салазара. Джон Харнед увійшов у справжній раж, наче якийсь берсеркер. Примітивний звір у ньому вивільнився й ревів — примітивний звір нір та печер доісторичних часів.

— Тож ви прийшли подивитися на бій биків? — кричав він. — А я, Богом присягаюся, покажу вам зараз, як б’ється чоловік!

Оце був бій! Солдати, які охороняли ложу президента, кинулися перелазити до нього, але Джон Харнед відібрав в одного гвинтівку і почав прикладом гамселити їх по головах. З другої ложі полковник Хасінто Фьєрро відкрив по ньому вогонь з револьвера. Першим пострілом було вбито одного з солдатів. — Так справді було, я все бачив на власні очі. — А вже другий постріл поцілив Джону Харнеду в бік. Той вилаявся, стрибнув уперед і встромив багнет своєї гвинтівки в полковника Хасінто Фьєрро.

Страшно було дивитися! Ці американці та англійці поправді жорстоке плем’я. Вони сміються з нашого бою биків, а самі отримують задоволення від кровопролиття. Через Джона Харнеда в той день було вбито більше людей, ніж за весь час, що бій биків проводився в Кіто, ба навіть більше, ніж у Ґуаякілі та й в усьому Еквадорі.

І все це накоїло передсмертне вищання коня! Бо інакше, чому Джон Харнед не оскаженів, коли вбили бика? Тварина є твариною, бик це, чи кінь. Ясно, Джон Харнед був безумець — немає інших пояснень. Кровожерний безумець, він сам був твариною. Самі посудіть, що гірше: те, що бик заколов коня, чи те, що Джон Харнед заколов багнетом полковника Хасінто Фьєрро? А Джон Харнед поранив тоді цим багнетом ще й інших. Здавалося, в нього чорти вселилися. Його нелегко було вбити. Зранений багатьма кулями, він ще продовжував битися.

А Марія Валенсуела була хоробра жінка. Вона не заплакала, не зомліла, як інші жінки. Вона незворушно сиділа в своїй ложі, дивлячись через арену. Її обличчя було бліде, і вона обмахувалася віялом, але навіть не повела оком навколо.

З усіх боків бігли солдати й офіцери, а також хоробрі прості люди, щоб приборкати цього скаженого ґрінґо. З натовпу, скажу я вам, лунали заклики іти вбивати всіх ґрінґо. Це давній клич у Латинській Америці, у нас не люблять ґрінґо та їхні дикунські звички. Так, це правда, заклики лунали. Але наші мужні еквадорці вбили тільки одного Джона Харнеда, і це після того, як він вбив сімох та багатьох скалічив. Я бачив багато боїв биків, але ніколи не доводилося мені бачити нічого огиднішого за видовище, що являли наші ложі після бою. Це було схоже на поле битви. Всюди лежали мертві тіла, плакали і стогнали поранені та помираючі. Один чоловік, якому Джон Харнед простромив багнетом живіт, тримався за рану обома руками та вищав. Запевняю вас, це було значно жахливіше, ніж вищання тисяч поранених коней.

Ні, Марія Валенсуела так і не вийшла заміж за Луїса Сервальоса. Я дуже шкодую про це. Він був мені приятель, і багато моїх грошей інвестовано в його підприємства. Тільки через п’ять тижнів лікарі зняли в нього пов’язку з обличчя. А шрам на щоці під оком лишився досьогодні, хоча Джон Харнед вдарив його тільки один раз, і вдарив голим кулаком. Марія Валенсуела тепер в Австрії. Ходили чутки, що вона одружується з ерцгерцогом, або ще з якимось ясновельможним сановником, цього я не знаю напевно. Мені здається, вона була справді закохана в Джона Харнеда до того, як він поїхав за нею в Кіто, щоб побачити бій биків.

Але чому саме кінь? Ось, що я хотів би знати! Чому Джон Харнед спокійно дивився на смерть биків і казав, що не зважає на них, а коли завищав кінь, одразу ж страшенно оскаженів? Нам ніколи не зрозуміти цих ґрінґо. Вони справжні варвари.

1909

Переклав Максим Бистрицький для сайту "Ізборник" (http://litopys.kiev.ua/), 25 січня 2011 р.