Сцени з рицарських часів - Пушкін Олександр

Якщо не налякати їх як слід та пощадити їх верховоду, то вони завтра ж збунтуються знов...

Клотильда. Ні, я ручуся за Франца. Франце! чи ж неправда, що, коли тебе помилують, ти вже більше бунтувати не станеш?

Фpанц (надзвичайно зніяковілий). Панно... Панно...

Рицар. Ну, Ротенфельд... що дама вимагає, в тім рицар не може відмовити. Треба його помилувати.

Рицарі. Треба його помилувати.

Ротенфельд. Гаразд: ми його не повісимо — але замкнемо його в тюрму, і даю моє слово честі, що він доти з неї не вийде, доки стіни замку мого не підіймуться в повітря і не розлетяться.

Рицарі. Хай буде так...

Клотильда. Але ж...

Ротенфельд. Пані, я дав слово честі.

Фpанц. Як, довічне ув'язнення! Та на мій погляд краще вмерти.

Ротенфельд. Твоєї думки не питають — відведіть його в вежу...

(Франца виводять)

Фpанц. І все ж я їй зобов'язаний життям!..