Винарня і троянда - О. Генрі
Тепер уже Сол Хейтосер за мною, як ви гадаєте? Вона ні про що не здогадується.
— Я не чув, про що ви розмовляли,— сказав Гольдштайн,— але ваш костюм і манери бездоганні. Успіх забезпечено. Раджу завтра вранці піти до міс Керінгтон і зразу ж ошелешити її проханням дати вам цю роль. Не думаю, щоб вона відмовила після такої талановитої гри.
За чверть до дванадцятої наступного дня Хайсміт, елегантний, одягнений за останньою модою, самовпевнений, з квіткою фуксії в петельці, з'явився до розкішного готелю, де жила міс Керінгтон, і послав їй свою візитну картку.
Зустріла його покоївка актриси, француженка.
— Мені дуже жаль,— сказала мадемуазель,— але міс Керінгтон доручив передати всім, що розірвав усі контракти з театром, поїхав жити в цей, як його... ага, Кренбері-Корнер.
