Три мушкетери - Дюма Олександр

klлros) — підвищення в храмах перед олтарем для читців та півчих.

170

"Mea culpa" — "Моя провина" (лат.).

171

Субретка — у старовинних комедіях — спритна, пустотлива покоївка, втаємничена в усі секрети своєї пані.

172

Креатура — ставленик впливової особи, слухняний виконавець її волі.

173

Бассет, гальбік — картярські ігри.

174

Карбункул — коштовний камінь.

175

Фут (від англ. foot — ступня) — приблизно 30 сантиметрів.

176

"Epulae epularum" — "Бенкет бенкетів" (лат.).

177

Луцій Ліциній Лукулл (бл. 117 — бл. 57 до н. е.) — римський політичний діяч і полководець; збагатившись під час численних воєн, вражав сучасників марнотратством та пишністю бенкетів. Звідси вираз "лукуллів бенкет".

178

Йдеться про п'єсу великого французького драматурга, актора і режисера Жана-Батиста M ол ьєра (1622–1673) "Скупий", написану в 1668 році; її головна дійова особа — скупий багатій Гарпагон.

179

Пуритани — прихильники кальвінізму в Англії та Шотландії XVI–XVII століть; те саме, що гугеноти у Франції. Представники Торгової буржуазії та заможних землеробів, пуритани були ворогами абсолютизму; в побуті проповідували фанатизм, нетерпимість до розкошів, аскетизм. У переносному значенні — люди суворих моральних приписів.

180

Шербет — східний прохолодний напій із фруктових соків.

181

Цирцея — в давньогрецькій міфології німфа (божество в образі жінки), підступна чарівниця. В поемі Гомера "Одіссея" розповідається, як за допомогою чарівного напою вона перетворила супутників Одіссея на свиней; в переносному значенні — жінка-чарівниця.

182

Полікрат (пом. 522 до н. е.) — правитель Самосу, держави-острова в Егейському морі. Давньогрецький історик Геродот (бл. 484 — бл. 425 до н. е.) переказує легенду про те, що на схилі літ, бажаючи уникнути нещастя в майбутньому, Полікрат вирішив одкупитися від долі малою жертвою і кинув у море свій коштовний перстень, але незабаром йому принесли рибу, що, як виявилось, проковтнула цей перстень. Згодом Самос захопили вороги, а самого Полікрата убили.

183

Кавалькада — група вершників, що їдуть разом.

184

Рішельє надавав великого значення театрові й прагнув поставити його на службу своїй політиці. З цією метою він виділяв субсидії для утримання авторів, які під його керівництвом готували п'єси для постановок, а також, вважаючи себе письменником, сам намагався писати трагедії. "Мірам" — одна з трагедій Рішельє.

185

Жанна д'Арк, або Орлеанська діва (бл. 1412–1431) — героїня французького народу. Під час Столітньої війни 1337–1453 років очолила визвольну боротьбу французького народу проти англійських загарбників.

186

Згадується герцог Генріх де Гіз.

187

Драгонади (від франц. dragon — драгун) — постої солдатів, які розквартировувалися серед протестантів з метою навернення їх до католицької віри. Запроваджені під час владарювання Людовіка XIV, драгонади стали особливо нестерпними після т. зв. Севеннської війни 1685 року між королівським військом та гугенотами, яка відзначалася фанатичним бузувірством щодо кальвіністів.

188

У 1629 році Рішельє видав т. зв. "Едикт милості", який скасовував політичні привілеї гугенотів і остаточно припиняв дію Нантського едикту.

189

Жан дю Кайяр де Сен-Бонне, маркіз де Туара (1585–1636) — маршал Франції, який керував обороною форту Сен-Мартен де Ре; згодом, на вимогу Рішельє, потрапив в опалу.

190

Марі де Рабютен-Шанталь, маркіза де Севіньє (1626–1696), стала широко відомою після посмертної публікації в 1726 році її листів до дочки, які вона писала протягом двадцяти п'яти років, — блискучих за стилем і надзвичайно цікавих за змістом достовірних свідчень епохи Людовіка XIV.

191

Аркебуза — ґнотова рушниця, яку заряджали з дула; була особливо поширена в Західній Європі у XV–XVI століттях.

192

Рекогносцировка — розвідка, що її провадить командир перед боєм для виявлення характеру місцевості й розташування сил ворога.

193

Бруствер (від нім. Brustwehr) — земляний насип, вал для захисту віл ворожих пострілів.

194

Карл де Валуа (1573–1650) — побічний син французького короля Карла IX, який у 1619 році дістав титул герцога Ангулемського.

195

Генріх де Ш ом бер, граф де Нантейль і де Дюренталь (1575–1632) — маршал Франції, який брав участь в облозі Ла-Рошелі та вигнанні англійців з острова Ре.

196

Євангеліє — ранньохристиянські твори, які оповідають про земне життя Ісуса Христа і є частиною Біблії.

197

Лотарингія — історична провінція (герцогство) на північному сході Франції, на кордоні з німецькими землями, за володіння якою точилася багатовікова боротьба між французькими королями та німецькими імператорами.

198

Йдеться про герцогиню де Шеврез, яка в першому шлюбі була дружиною герцога Шарля де Люїна (1578–1621), конетабля Франції.

199

Паладин — за Середньовіччя рицар з почту короля або іншого феодального володаря; в переносному значенні — вірний лицар, людина, віддана якійсь справі, ідеї, господарю, коханій жінці.

200

Катрін-Марі де Лоренн, герцогиня де Монпансьє (1522–1596), брала активну участь у війнах Ліги; її підозрювали — щоправда, без достатніх підстав — у підбурюванні Жана Клемана на вбивство Генріха III.

201

Каперне свідоцтво — посвідчення на право ведення приватного судна.

202

Байонна — портове місто на південному заході Франції, тобто у протилежному від Англії боці.

203

Animad vertuntur in dese rtis" — "їх помічають y пустелі" (лат.).

204

Магомет — поширена в Європі вимова імені Мухаммеда, який у VII столітті заснував Іслам (мусульманство); аллах — бог у мусульманській релігії.

205

Єретик — людина, що відступила від догм (понять, ідей, які вважаються істинними за будь-яких умов і приймаються без доказів) пануючої церкви; послідовник єресі.

206

Марія Магдалина — за біблійними легендами, одна з найвідданіших послідовниць Ісуса Христа. Замолоду Марія Магдалина вела розпутне життя, але під впливом проповідей Христа щиро розкаялась, спокутувала гріхи і навернулась до його віри. Образ Марії Магдалини — символ розкаяної грішниці.

207

Три золоті лілії на білому полі — основний елемент герба французьких королів.

208

Апокаліпсис — остання книга Нового Заповіту (заключної частини Біблії), написана в 69 році і сповнена моторошних пророцтв про кінець світу.

209

Сикст V — папа з 1585 по 1590 рік, відомий своєю реформаторською діяльністю та участю в релігійних чварах у Франції.

210

"London, sir, if you please?" — "Будь ласка, сер, як проїхати до Лондона?" (англ.).

211

"Му master lord D'Artagnan" — "Мій пан, лорд Д'Артаньян" (англ.).

212

Нестор — один із персонажів Гомерової "Іліади", що славився своїм розумом та мудрими порадами.

213

Джон Фелтон (1595–1628) — англійський офіцер; страчений за вироком суду як державний злочинець.

214

Пенні — дрібна англійська монета, одна сота частина фунта стерлінгів.

215

Тайберн — квартал старого Лондона, де відбувалися прилюдні екзекуції.

216

Месія — в ряді релігійних вчень — спаситель, який прийде на Землю для знищення зла й встановлення Царства Небесного; в переносному значенні — рятівник, що несподівано приходить на допомогу.

217

Максимільєн-Марі-Ізидор Робесп'єр (1758–1794) — видатний діяч французької буржуазної революції кінця XVIII століття, вождь якобинців.

218

Трістан — французький державний діяч за короля Людовіка XI.

219

Тобто австрійські війська.

220

Маріон Делорм (1611–1650) — спритна жінка, яка стала відомою завдяки своїй вроді та любовним пригодам. Герцогиня Д'Егійон — кардиналова коханка, після смерті якої Рішельє одружив з її вдівцем свою племінницю.

221

Медуза — в давньогрецькій міфології одна з трьох жінок-страховищ, серед яких лише вона була смертна. Погляд Медузи перетворював на камінь усе, на шо вона дивилася.

222

Ельзас — історична провінція на північному сході Франції, на кордоні з німецькими землями.

223

Егіда — в давньогрецькій міфології — щит Зевса (верховного бога, володаря богів і людей); в переносному значенні — захист, покровительство.

224

Ботанібей — місцевість на східному узбережжі Австралії, куди англійський уряд засилав кримінальних злочинців.

225

Мессаліна — дружина римського імператора Тіберія Клавдія (10 до н. е. — 54 н. е.), відома своїм розгульним життям; в переносному значенні — розбещена жінка.

226

Леді Макбет — героїня трагедії великого англійського драматурга та поета Вільяма Шекспіра (1564–1616) "Макбет"; жорстока й підступна жінка.

227

"De profundis" — "З безодні" (лат.); перші слова заупокійної католицької молитви.

228

Йдеться про біблійний епізод, в якому розповідається про те, як вавилонський цар Навуходоносор (604–562 до н. е.) наказав кинути в розпечену до білого піч Седраха, Місаха та Адвенаго, котрі не хотіли поклонятися його божествам та його золотому ідолові; Бог надіслав ангела й зробив трьох отроків непіддатливими вогню.

229

Миля (морська) — довжина однієї мінути дуги земного меридіана.

230

Шилінг — англійська монета; дорівнює п'яти пенсам (пенні), 1/20 частина фунта стерлінгів.

231

Ваал — в релігії Стародавніх Фінікії, Сирії, Палестини бог родючості, вод, війни тощо; в переносному значенні служіння Ваалові — гонитва за матеріальними благами.

232

Еол — давньогрецький бог, повелитель бур і вітрів.

233

Астарта — грецька назва фінікійської богині родючості, материнства та кохання Аштарти.

234

Веліал — ім'я, яким у Старому заповіті (першій частині Біблії) названий верховода демонів.

235

Сарданапал — легендарний ассірійський правитель, втілення жорстокості й розпусти.

236

Перефразована біблійна формула: "Хто має очі, побачить, хто має вуха, почує".

237

Сивіла — у давніх греків та римлян — легендарна жінка-пророчиця.

238

Лукреція — знатна римлянка; позбавила себе життя після того, як її обезчестив Секст, син царя Тарквінія Гордого; за переказом римського історика Тита Лівія (59 до н. е. — 17 н. е.), це спричинилося до повстання 509 року н. е., яке закінчилося падінням у Римі царської влади й встановленням республіки.

239

Чуда Маккавей — вождь іудейського повстання проти сирійського царя Антіоха IV Єпіфана, який одержав кілька перемог над сирійськими військами й загинув у бою 160 року до н. е.

240

Бенжамен де Роан, принц де Субіз (1583–1642) — військовий діяч французьких протестантів, який при підтримці Англії керував захистом Ла-Рошелі під час її облоги Людовіком XIII.

241

Ост-індські кораблі, або кораблі ост-індських компаній — судна, що належали привілейованим монопольним торговельним об'єднанням західноєвропейських купців, які відігравали велику роль у здійсненні колоніальної політики в країнах Південної Азії в XVII–XIX століттях.

242

Тобто Голландській республіці.

243

Ескорт — військовий конвой, охорона, супровід.

244

Абатиса — ігуменя (начальниця) жіночого католицького монастиря.

245

Шарль Д'Альбер, герцог де Люїн (1578–1621) — конетабль Франції.