Нові коментарі
У п'ятницю у 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою

До Псіхеї - Кітс Джон

До Псіхеї - Кітс Джон - Безкоштовні електронні книги на українській мові: читай онлайн та скачуй
Автор: Кітс Джон
Сторінок:1
Додано:30-05-2024, 10:14
0 0
Голосів: 0
Аннотація до бестселера - До Псіхеї - Кітс Джон
Всі твори автора ⟹ Кітс Джон
Читаємо онлайн До Псіхеї - Кітс Джон
Незграйну пісню вислухай, богине,
Думок і згадок дорогий трофей!
Прости, що з тайнами твоїми лине
Вона до різьблених твоїх ушей!
Чи снилося мені, чи справді бачив
Тебе я з крилами? Поміж кущів
Бездумно в лісі я блукав-маячив —
I, з дива мліючи, в траві уздрів,
У заростях, два осяйні створіння,
Що спали поряд під зеленим дахом
Тремтячих віт, де пелюстки рясні,
Струмка в траві бриніння,
Де з прохолодного ростуть коріння
Квітки червоні, сині, вогняні.
Вони дрімали у траві прим'ятій,
Руками сплівшись, і крило з крилом,
Уста не вкупі, та й не різно: сном
Легким роз'єднані, щоб зірка рання
Розвидненого в поглядах кохання
Помножила цілунки без кінця.
Хлоп'я, пізнав тебе я!
А хто ж вона, щаслива юнка ця?
Твоя Псіхея!
О, наймолодша в олімпійській вірі
I наймиліша, хоч давно побляк
Твій рід! Щó Фебина зоря в сапфірі?
Щó Весперів закоханий світляк?
Ти — краща, хоч тобі незнані храми
Й гірлянди олтарів;
Дівочий хор тобі не ніс ночами
Тужливо-ніжний спів.
Де струни, голоси, димки пахучі
Кадильниць золотих?
Де гай, оракул, де уста пекучі
Провісників блідих?

О найсвітліша! Не застала в світі
Ти лір античних, димних олтарів,
Коли таїлись божества у вітті
Освячених офірами гаїв;
Але й в ці дні, такі далекі тіням
Жерців щасливих, трепет крил твоїх
Між олімпійців бачу я блідих
I спів підношу, натхнутий видінням.
Я буду хор твій і почну ночами
Тужливо-ніжний спів;
Я буду й струни, і димки пахучі
Кадильниць золотих,
Твій гай, оракул і уста пекучі
Провісників блідих!

Твій жрець, я храм тобі зведу на рясті
В незайманім кутку душі, де плід
Солодких мук — нові думки гіллясті
Шумітимуть замість соснових віт;
А ген, кругом, гаїв тінисті шати
Укриють схили гір, за спадом спад,
Де птиці й бджоли будуть присипляти
Понишклих у траві легких дріад.
I тут у височінь безмежно-синю
Рожеву я зведу тобі святиню
З рясним трельяжем мозку, що весь вік
Працює, де зірки, дзвіночки, рожі,
Всі квіти, що Уява-садівник
Невтомно творить, все нові й несхожі;
Там жде тебе відрадно-тиха річ,
Тінистих дум надбання,
I світоч, і вікно відкрите в ніч
Для теплого кохання!
Відгуки про книгу До Псіхеї - Кітс Джон (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: