Тілоохоронець для не коханої - Олександра Малінкова

          Вона ж не була такою завжди. Колись їй теж хотілося бути  доброю й милою, та нікому не було до неї діла. Батько рано помер, а мати у гонитві за гарним життям нехтувала власною донькою. Черговий багатий залицяльник, зіпсований грошима й владою. Якось коли матері не було вдома, просто вломився в їх квартирку й поглумився над нею. Та не треба володіти надможливостями, щоб здогадатися, що йому все зійшло з рук. Відкупився солідною сумою, пригрозив матері, що у разі коли та спробує заявити в поліцію чи шантажувати його, то погано закінчить. А Інні втрачати, за його словами все одно було нічого… Та й ще скільки буде таких як він. Хай дякує йому за досвід. Після цього вона зламалася, довго не могла прийти до тями, скотилася в навчанні, майже була на межі вильоту з університету. Нікого не підпускала до себе. Та переломним стало знайомство матері з батьком Аделі. Вихованим, пристойним та хорошим, люблячим, щедрий, зі здоровою психікою. Всі інші, хто був до цього не йшли навіть у порівняння. Його ж донька, його крихітка, його кровинка, як він любив повторювати, була як більмо в оці. Дарма, її збочена уява вже малювала тисячу варіантів, як зробити з неї вигнанку. З яким задоволенням вона – Інна, посяде це місце. Можливо не тільки поруч… Так, такі думки теж були. Інші ж чоловіки одружуються на жінках удвічі молодших за них самих, то чому їй не можна? Чи відчула б вона, що зраджує матір? А та відчула, як їй було боляче, чи все вирішили гроші?

      Та Адель сама спаскудила своє життя, вийшовши заміж за того Павла. Нарешті життя саме прибрало її з шляху Інни.

         Всі карти сплутав один єдиний вечір… Одна єдина помилка… Одна єдина таємниця…

Адель.