Коротка історія семи вбивств - Марлон Джеймс
Братане, ти — як соус на додачу до страви
Гекл повз Демуса біжить коридором
Його кулі розривають на шмаття
Наче живіт прострочили, на плаття
З кожним пострілом кров витікає
Ми знову обстрілюєм дім цей увесь
Я хочу лише переконатися
Що ти помер
Саме я повинен тебе вбити
Ненавиджу вилупка Джосі Вейлза
Хочу повернутися на кухню
Якщо ти помер
Вбити тебе ще раз
Вискочив Фанкі Чикен, мало не пристрелив мене
Ти вбив дружину?
Так, я вбив її
Вона хотіла втекти до
«Фольксваґена»
Чоловік лежить на підлозі
У будинку стало тихо і раптом
Піу-піу — сигнал фараонів
Звірі Вавилону
Ми тікаємо
Але я спиняюся
Коли ми вибігаємо, з’являється дівка
Ангел не знає, що заходить у пекло
Брунатна шкіра, гарненька, а ще
Підходить до дому зовсім без страху
Сексі-джинси, гарна кофтинка
Прийшла до нього, це зрозуміло
Брунатна шкіра, красиве волосся
Я схотів трахатись, трахатись, трахатись
Побачила мене й не біжить ховатись
Не йде, не задкує, а просто стоїть
Може, плакала, бо очі червоні
Стоїть нерухомо
Сирени наближаються, я піднімаю волину
Вона одна з них, і я її вбити повинен
Але Джосі встигає першим
Він підходить і дивиться в її обличчя