Нові коментарі
Ірина
21 березня 2025 17:30
 Книга про те, як контролювати себе і свої бажання. Дізналася, чому ми робимо те, що робимо, і як стати сильнішою.
Сила волі - Келлі Макгонігал
23 лютого 2025 15:54
«Доктор Сон» Стівена Кінга — це не просто продовження класичного роману «Сяйво», а й глибоке дослідження теми відродження, внутрішніх травм та
Доктор Сон - Стівен Кінг
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Сучасна проза » Гірчичне зерно - Галина Василівна Москалець

Гірчичне зерно - Галина Василівна Москалець

Читаємо онлайн Гірчичне зерно - Галина Василівна Москалець
була сама ріка, а острова на ній не було. І зійде воно й тоді, коли не буде ні Перевізника, ні острова. Трава підсохла настільки, що він ліг у неї й заплющив очі, дарма що хтось дивився на нього: пташка, чи квітка, чи метелик.

Чоловічок завбільшки з метелика

Журишся, Перевізнику?


Перевізник

Як бачиш.


Чоловічок завбільшки з метелика

Не журися. Все буде добре. Той старий не знає, куди він потрапив.


Перевізник

Куди ж?


Чоловічок завбільшки з метелика

У казку. Що б ти не думав, у які халепи не встрявав, ти завжди можеш вернутися у казку і там відійти душею. То старий випадково у неї втрапив.


Перевізник

Він жив вище по річці…


Чоловічок завбільшки з метелика

Він жив не на тій річці і не у тому зачарованому світі, у якому ми живемо віддавна, хоч думає, що на тій.


Перевізник

Я не дитина і не хочу щоразу вертатись у казку. Світ не росте, а тільки відновлюється, як відростає хвіст у ящірки, коли їй його відірвуть. Я б не тікав звідси щоосені, якби не відчував старіння світу.


Чоловічок завбільшки з метелика

Я теж не росту, хоч завбільшки з метелика. Те, що надовго, має лишатися незмінним, щоб стати опорою для скороминущого, інакше ніщо не буде рости. Розплющ очі — і ти відчуєш, що вони в тебе бачать по-іншому, ніж хвилину тому.


Перевізник

Не хочу. Не хочу розплющувати очей і не хочу бути незмінним.


У відповідь він почув тихий сміх і зрозумів, що Чоловічок завбільшки з метелика покинув його, як завжди, коли надходив час прощання. Він сів і озирнувся кругом себе. «Я вас дуже прошу, — сказав Перевізник, — якою виглядала ріка з острова?»


Дитина

Її весь час затуляли дерева й кущі.


Жінка

Це було дуже гарно.


Чоловік

Набагато краще, ніж би її затуляв мур чи стіна.


Уріж, 1987 рік.

Примітки
1

Олександр Козловський (1867–1898) жив насправді. Посмертно, з допомогою Івана Франка, вийшла у Львові його книжка «Мирти і кипариси».

(обратно) 2

Йдеться про одного з найперших наших фольклористів Зоріана Доленгу-Ходаківського (Адама Чарноцького) (1784–1825), котрий побував і на Самбірщині.

(обратно) 3

Випадок в Урожі описаний в одному з віршів циклу «По селах».

(обратно) 4

Див. оповідання Андрія Чайковського «Бразілійський гаразд».

(обратно) 5

Тут: господарство.

(обратно)
Оглавление ГІРЧИЧНЕ ЗЕРНО   Частина перша     1     Останній притулок     2     Блакитна кімната     3     Про час     4     Прощання     5     Війна     6     7     Останній притулок   Частина друга     Bal     Пан Зоріан     Три ради пана Зоріана     Пташок ПАН У ЧОРНОМУ КОСТЮМІ З БЛИСКУЧИМИ ГУДЗИКАМИ   I   II  
Відгуки про книгу Гірчичне зерно - Галина Василівна Москалець (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: