Подвійний Леон. Іsтоrія хвороби - Юрій Романович Іздрик

65

Орест Щезняк (…так звали одного з моїх персонажів) — такого персонажу в Іздриковій прозі не знаходимо. Однак відомо, що в своїй артистичній діяльності Іздрик іноді використовував це ім'я для мистецьких містифікацій. Так під час персональної виставки «Живопис. Графіка. Трансильванія» (1996) в Івано-Франківському художньому музеї одна з рецензій на Іздриковий живопис була підписана: «Орест Щезняк, Едмонтон, Канада».

66

Почуваюся цілком задовільно. Все в порядку. Порядок мусить бути (нім.).

67

На все добре, моя кохана фрау (нім.).

68

Хочеш (…) яскравих апельсинів? — рефрен відомого гіта російської рок-співачки Zемфіри «Хочеш?», рядки з якого винесено також в епіграф.

69

…терористичної організації «Червоний Гаолян» — авторська вигадка. Подібної організації не існує. Таку назву мав один із шедеврів китайської кінематографії. Можливо, Іздрик таким чином вводить додатковий «східний» акцент, доповнюючи і в специфічний спосіб виправдовуючи орієнтальну перевантаженість «Акупунктури».

70

Мата Харі — відома історична постать, жінка-шпигунка.

71

Мелатонін — фармацевтичний препарат, речовина, яку виділяє мозок людини під час сну. У вітчизняній медицині не застосовується — звідси й здивування фрау Де.

72

…Корочє, зёма, вдруг посерьёзнел Колян… — цитата з повісті Валерія Прімоста «Дурка» (див «Четвер № 5, 1993). Іздрик пише про неї як про «повість (…), друковану в моєму ж часописі», тобто застосовує цілком автобіографічний пасаж, нагадуючи про своє кредо редактора журналу «Четвер» і виводячи таким чином колізії «Леона-кіллера» з медикаметозно-філолоґічних теренів у площини документальної реальності.

73

Фау-2 — Vergeltungswasse (V-2), легендарна німецька секретна «зброя помсти», стратегічна ракета часів Другої світової війни (перший запуск відбувся 8 вересня 1944 року), над створенням якої працював конструктор Вернер фон Браун.

74

…синдром Любанського… — назва одного з розділів роману «Воццек», в якому використовується загальновживаний літературно-кінематографічний прийом «сон уві сні». Карп Любанський — песонаж «Воццека» й одночасно літературна персоніфікація Юрія Андруховича. В даному випадку ще один натяк на можливу автобіографічність подій — ім'я Карп зустрічаємо в першому абзаці розділу «Леон-кіллер».

75

…Повзли б собі на Канари чи на острів Крк… — безумовний натяк на повість «Острів Крк», що разом із «Воццеком» та «Подвійним Леоном» вкладається, як уже говорилося, в своєрідну трилогію.

76

Який блискучий розум — і пропав! — тут і далі цитуються рядки з «Гамлета» в перекладі Юрія Андруховича (див.: "Четвер" №10, 2000).

77

«Молчи, товарищ! Будь бдителен! Враг повсюду!» — розповсюджені лозунги 30-х років сталінської доби, періоду повальної шпигуноманії та масових арештів.

78

«Killing Me Softly» — один з т.зв. музичних «евергрінів». Лише завдяки йому Roberta Flack (автори пісні — N. Gimblc / C. Fox) увійшла в історію рок-музики. Можливо, Іздрик згадує саме її, як і Кена Кізі — автора, фактично єдиного, але всесвітньовідомого твору, підсвідомо уподібнюючи себе до цих славетних аутсайдерів арт-процесу. Це може бути як іронічний, так і клінічний вияв своєрідної «манії величі», або ж внутрішнє прагнення змоделювати власну біографію за подібним зразком: загальновідома пристрасть Іздрика до ще одного «аутсайдера» — Д. Селінджера.

79

Встати! Геть! (нім.).

80

В межах Будєйовицького анабазису… — відсилання до книги Я. Гашека «Пригоди бравого солдата Швейка», німецькомовні фрагменти з якої цитуються в наступному епізоді. Іздрик дотепно компілює з окремих фраз та пісенних куплетів подобу діалогу.

81

«Не мої, — кажу, — се ноги. Присягаю, на чім світ. Бо мої в чоботях були — а сі босі, без чобіт». — Неточна цитата з вірша С. Руданського «Не мої ноги» (С. Руданський. Твори в трьох томах. Київ, Наукова думка, 1972, т.1, ст.202).

82

Ви такий, який ви є. — Порівн. з «Я є той, хто є» (Вихід 3, 14) — так Бог представив Себе Мойсеєві.

83

…висмоктане до останньої клейкої субстанції… — чергова трансформована автоцитата з «Воццека».

84

Носферату — персонаж фільму Вернера Герцога «Носферату — фантом ночі» (1978), знятого за романом Б. Стокера «Дракула». Можливий натяк на інфернально-вампіричну атмосферу розділу (про це свідчить і назва «трансильванський транс» — граф Дракула, як відомо, походить із Трансільванії), можлива також віддаленіша алюзія: того ж 1978 року Вернер Герцог зняв ще один фільм, цього разу на основі п'єси Г. Бюхнера «Войцек»…

85

Ноосфера — одна з основних категорій філософського вчення В. Вернадського, особливий стан біосфери, якого вона набуває під впливом цивілізаційних процесів. Буквально — сфера розуму. Нам нічого не відомо про захоплення Іздрика філософією Вернадського, однак проблема деміургічного потенціалу тексту, згадки про яку знаходимо майже в кожному творі письменника, цілком може бути конспектом деяких аспектів досліджень Вернадського: «Думка не є формою енергії. Як же вона може впливати на матеріальні процеси? Питання це до сьогодні не вирішене, не зважаючи на те, що емпіричні результати такого «незрозумілого» процесу трапляються нам на кожному кроці». (В. Вернадський. «Кілька слів про ноосферу», 1944).

86

Кінґ-Конґ — ще один персонаж масової культури — велетенська горила, що разом із Дракулою, Фредді Крюґером, Суперменом, Годзілою, І.Т., Альфом, згаданими в наступному епізоді черепашками-ніндзя та ін. входять до всесвітнього шоу-бестіарію.

87

Море було спокійне… — дослівна й розлога цитата з повісті Моріса Бланшо «Thomas l'obscur». Паралельно Іздрик подає власну, поетичну транскрипцію цього епізоду. Своєрідна стилізація «під Бланшо» нам бачиться також у розділі «Вінвона» (епізод «Вона спускалася до води.»).

88

Не плутати з черепашкими-ніндзя.

89

Отак воно, моя мила, коли кохає боснієць (босн.).

90

Never Say Never Again — назва одного з фільмів про «агента 007» Джеймса Бонда. Імовірно (ніколи не говори «ніколи»), — натяк на декларативну незавершеність розділу, можливо, також — чергова формальна гра з ідіомами маскульту.

91

…забраклі деталі… — важко зрозуміти мотиви виділення цього словосполучення курсивом. Одним із принципів текстографії «Подвійного Леона» є виділення курсивом цитат та автоцитат, запозичень чи віршованих компіляцій. В даному випадку нам не вдалося з'ясувати жодних подібних конотацій. Швидше інтуїтивно, аніж вмотивовано, можна припустити завуальований натяк на роман Стівена Кінґа «Необхідні речі».

92

…сýдно — до суднá… — парафраз на рядки другого вірша Ю. Андруховича з циклу «Листи в Україну»: «Хоч насправді це ніби судно (чи судно) / і не