Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Сучасна проза » Амаркорд - Наталія Володимирівна Сняданко

Амаркорд - Наталія Володимирівна Сняданко

Читаємо онлайн Амаркорд - Наталія Володимирівна Сняданко
на важливу зустріч. Неймовірно втішившись гостеві, чиновник затримався ще на хвилю й випив із Паньком чарчину, а потім перепросився і хотів було вийти. Панько спробував переконати господаря кабінету перенести зустріч і таки зіграти партію в шахи. Але чиновник не погоджувався, зустріч була надто важливою. Зрозумівши, що переконати господаря не вдасться, Панько попросив зачекати ще кілька секунд і відлучився на хвильку з кабінету.

Незабаром він повернувся і ввічливо попрощався з господарем. Чиновник, спустившись донизу, побачив свою службову машину, яка догорала разом із водієм, що не встиг вистрибнути. Діялося все серед білого дня в центрі міста. Тому власник машини різко змінив свої плани і, перестрибуючи через дві сходинки, повернувся до кабінету, де Панько вже встиг розставити на дошці шахові фігури. Друзі мило провели вечір, допивши пляшку за достойною кількістю партій. Наступного дня Панько подарував чиновнику новий автомобіль, а вдові водія призначив пожиттєву пенсію, яку досі пунктуально виплачує.

Щоранку Панько Овочевий з’являється на редакційну нараду, мовчки озирає присутніх з-під зсунутих на носа темних окулярів і заглиблюється у читання свіжого номера. Поки кожен із редакторів відділів висловлює свої пропозиції щодо змісту наступного номера, пан Овочевий червоним маркером робить помітки в газеті, час від часу невдоволено морщачи чоло і ріжки.

У редакції панічно бояться Панька Овочевого. Особливо в тому стані, коли його ріжки-огірки набувають характерного зморщеного вигляду. Коли автор ідеї закінчує читання, то обводить усіх прискіпливим поглядом, від якого у пана Фіалка виступає на чолі холодний піт і починають тремтіти міцно стулені губи. Можливо, у нього тремтять і пальці, але він старанно ховає їх під столом, припиняючи навіть нервово постукувати олівцем по краєві свого записника, де старанно робить нотатки під час наради.

Ця його старанність часто виглядає трохи надмірною, мабуть, від хвилювання. Наприклад, пан Фіалко день у день записує за мною один і той самий текст: «Кросворд, календар знаменних подій, гороскоп і матеріал розважального змісту». Так я переважно окреслюю дозвілля, яке буде вміщене у майбутньому номері, і жодного разу ніхто так і не вирішив поцікавитися, про що буде «матеріал розважального змісту», не кажучи вже про перелік знаменних подій, які сталися в цей день, чи теми кросворду. Але це не так важливо.

Хвилювання пана Фіалка досягає апогею, коли Панько Овочевий обводить поглядом усіх присутніх і зупиняється на обличчі заступника головного редактора. У цей момент пан Фіалко рвучко витягає руки з-під столу (при цьому стає помітно, що вони у нього досить сильно тремтять), різким рухом вирівнюється на кріслі й закриває записник, ніби побоюючись, що зараз у нього попросять продемонструвати записи, а тоді виявиться, що на кожній сторінці записано: «Остання стор.: кросворд, календар знаменних подій, гороскоп і матеріал розважального змісту».

Але Панько Овочевий не цікавиться записником пана Фіалка, більше того, він не робить нічого, здатного викликати страх у нормальної людини, не підвищує голосу, не гримає кулаком по столі, навіть не відкриває рота, аби висловити свої зауваження, думки чи, наприклад, запитання, які виникли у нього під час прочитання свіжого номера і які він так методично та старанно позначає щодня у своєму примірнику червоним маркером. Панько Овочевий просто встає зі свого місця і мовчки, ні з ким не прощаючись, виходить геть із кабінету, залишивши на столі прочитану газету.

У цей момент як панові Фіалку, так і всім присутнім стає суттєво легше, і подальший перебіг щоденної наради проходить у більш невимушеній атмосфері. Співробітники редакції кілька разів намагалися з’ясувати, що ж саме позначає в газеті червоним маркером Панько Овочевий. Але зв’язок між окремими підкресленими ним фразами чи недоліки, знайдені автором ідеї у них, так і залишилися для нас таємницею. Можливо, у цьому й полягає причина нашого панічного страху перед цією людиною. Найчастіше підкресленими виявляються звороти на зразок: «французький кутюр’є», «сублімація», «дискурс», «лапідарно», «симультанно», «детермінований» та ін. Жодного семантичного, граматичного чи хоча б етимологічного зв’язку між ними нам виявити так і не вдалося.

Знайдено серійного вбивцю

Під такими заголовками вийшли три найпопулярніші газети нашого міста — «Подробиці», «Документи і аргументи», «Аргументи і подробиці» через тридцять днів після зникнення містера Арнольда. «У скоєнні п’яти кривавих злочинів зізнався безробітний громадянин К., — писали газети. — Його вигнала з дому дружина за алкоголізм, і він у такий спосіб вирішив помститися всім, хто заходив у під’їзд. Зловживання алкоголем призвело до зрушень психіки злочинця, і вже після 100 грамів горілки він починав бачити у кожному перехожому чоловічої статі коханця своєї дружини, тому кидався на нього з ножем. Існує припущення, що йому допомагали у скоєнні злочину, але К. вперто відмовляється назвати спільників».

Чому слід бути лаконічним, коли тебе допитують

Ми сиділи в гуртожитській кімнаті Сніжани й намагалися порозумітися попри те, що 38 її папуг брали активну участь у нашому діалозі. Точніше, складалося враження, що це ми беремо участь у їхньому полілозі, бо навіть коли ми замовкали, вони продовжували розкладати на два голоси свою традиційну партію:

— Пр-р-р-ек-р-р-асно. Пр-р-р-ек-р-р-асно, — рипіла частина птахів.

— Не свар-р-р-іться, — перекрикували їх інші.

Решта звуків поступалися силою й тонули в цьому скреготливому хорі. Не знаю, як Сніжані з чоловіком і дитиною вдається спілкуватися, але мої нетреновані голосові зв’язки відмовлялися витримувати таку серйозну конкуренцію, і я змушена була відповідати на прискіпливі питання Сніжани мало не на мигах.

— Розумієш, ти описуєш забагато дрібниць. Ну яка їм різниця, як говорить наш Незабудко, скільки дітей у його сестер, я сама, чесно кажучи, не пам’ятаю, шість, чи сім?

— Шість, — це було все, що я змогла вставити в інтенсивний монолог Сніжани, але це було й так багато. Коли Сніжана починає емоційно щось пояснювати, співрозмовнику переважно залишається тільки кивати головою на знак згоди. І то не всі встигають потрапляти в такт. Сніжана говорить дуже швидко. Перервати її, заперечити, а тим більше висловити сумнів надзвичайно складно.

— Шість

Відгуки про книгу Амаркорд - Наталія Володимирівна Сняданко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: