Містичне кохання (збірка) - Ангеліна Кріхелі

Жінка скрикнула, а дитина, навпаки, замовкла, ще дужче втиснувшись у стіну.

— Міша, це хто?! — чула вона, падаючи, підтримувана тим, мабуть, кого і назвали Михаїлом. Все попливло перед очима. — Але ангели не можуть померти… Що відбувається? — прошепотіла спантеличена Марія, відчуваючи пекельний біль там, куди увійшов ніж.

Нападник різко висмикнув ніж. Маша ахнула і знепритомніла.

— Ти чого?! — крикнув Міша, заносячи кулак для удару.

Чоловік із розширеними від страху очима, не розуміючи, що відбувається, різко смикнув рукою, встромивши тим самим ніж у живіт Михаїла. Дитина скрикнула і кинулась тікати. Жінка вигукнула:

— Михайле! — і, заливаючись сльозами, впала на його груди. А чоловік відкинув ніж убік і помчав кудись.

— Рідненький… — голосила жінка, намагаючись нарешті поєднати розірваний виріз сукні.

Дзвонити в «швидку» їй не було звідки, та й боялася вона. Тому перш ніж вона все-таки зважилася шукати допомоги в інших людей, минув якийсь час.

Лікарі забрали Марію та Михаїла в стані, що сильно нагадував стан Георгія, що залишився лежати зовсім самотнім у своїй абсолютно самотній квартирі. 

Аж до приїзду «швидкої» вони лежали на сирій землі, тримаючись за руки. Тому, припустивши, що вони подружжя або перебувають у іншій спорідненості, після надання медичної допомоги їх поклали в одній реанімаційній палаті. Марію та Михаїла.