Темний ліс - Лю Цисінь
— У глибокий космос? Ми ж зараз не план ескапізму обговорюємо, чи не так?
— Якщо вам подобається називати наш план цим терміном, будь ласка.
— Тоді чому не дати старт проекту зараз, щоб запобігти всім цим несподіванкам?
— За нинішніх політичних реалій суспільство ще не готове усвідомити необхідність цього кроку. Але коли дев'ять Краплин підлетять надто близько, міжнародне співтовариство може дійти консенсусу в питанні відправлення в космос обмеженого контингенту. Звичайно, це лише припущення, але ООН і ОКФ мають бути готовими до таких викликів.
— Гаразд. Але який сенс моєї участі в проекті «Сніг»?
— Він є. Навіть якщо розгортати кільце за орбітою Юпітера — це масштабний проект. Потрібно буде розмістити близько десяти тисяч зоряно-водневих бомб, споряджених контейнерами з понад 10-ма мільйонами тонн маслянистої плівки, а для цього необхідно сформувати гігантський флот із решток космічних кораблів Землі. Аби завершити подібний проект за три роки, потрібно, щоб ви, користуючись статусом Оберненого й беззастережним авторитетом у людства, змогли мобілізувати й координувати сили двох людських спільнот.
— Якщо я зголошуся приєднатися до проекту, коли зможу розраховувати на пробудження моєї сім'ї?
— Коли проект повністю запрацює. Я вже казав, що це взагалі не проблема.
* * *
Але проекту «Сніг» так і не судилося бути повністю реалізованим.
Жодна з людських спільнот не зацікавилася проектом. Люди очікували певної стратегії порятунку, а не громіздкого плану, згідно з яким у ліпшому разі людство поінформували би про наближення ворога. Ба більше: всім швидко стало відомо, що це не задум Оберненого, а спроба ООН і ОКФ прикритися авторитетом Ло Цзі. Крім того, супроти очікувань ООН, мірою наближення Краплин до Сонячної системи ідеї ескапізму втрачали популярність. Головною причиною стало розуміння того, що повна реалізація проекту «Сніг» призведе до стагнації всіх галузей, пов'язаних із космосом, а це неодмінно викличе всеохопну рецесію економіки Землі й флоту, тому жодна спільнота не була готова платити таку ціну. Як наслідок, і будівництво кораблів для розробки покладів маслянистої плівки біля Нептуна, й виробництво зоряно-водневих бомб (за два століття по закритті плану Рея Діаса придатними до використання залишалося менше тисячі з виготовлених тоді п'яти тисяч зарядів, а цього було замало для реалізації плану «Сніг») просувалися вкрай повільно.
Хоч як це дивно, Ло Цзі цілковито присвятив себе проектові. Спочатку ООН і ОКФ планували просто використати його авторитет для мобілізації необхідних ресурсів, але Ло Цзі сповна віддавався справі й жваво цікавився всіма деталями проекту, проводив безсонні ночі пліч-о-пліч із вченими й інженерами технічної групи. Багато новацій і вдосконалень первісного плану ініціював саме він. Наприклад, запропонував встановлювати невеличкі іонні двигуни на кожній бомбі для забезпечення певної маневреності на орбіті, що дасть можливість регулювати щільність хмари пилу в різних ділянках космосу в разі такої потреби. Він також припустив, що це незначне вдосконалення створить можливості використання бомб для безпосередньої атаки супротивника й перетворення їх на своєрідні космічні міни. За його задумом, навіть якщо вже точно відомо, що зоряно-водневі бомби не здатні знищити Краплини, в далекій перспективі ними можна спробувати підірвати кораблі основного флоту трисоляріан, бо на сьогодні немає доказів, що й вони збудовані з використанням матеріалів і технологій сильної ядерної взаємодії. Тож Ло Цзі особисто визначав розташування кожної бомби, знаходив їй найвигідніше місце в безкраї Сонячної системи. І хоча з точки зору сучасних технологій багато його ідей здавалися наївними й заснованими на застарілих знаннях ХХІ століття, зважаючи на його авторитет і повноваження, більшість із них були реалізовані.
Ло Цзі розумів, що для нього проект «Сніг» перетворився лише на втечу від власних думок. Найкращий спосіб утекти від реальності — з головою пірнути в роботу. Проте що далі він працював над проектом, то більше людей розчаровувалися в ньому. Усім було відомо, що він так палко присвятив себе цьому беззмістовному проектові, лише аби якомога швидше побачити кохану з дитиною. Жодної спроби виробити бодай якийсь план порятунку, що на нього так чекав світ, не було. Даремно Ло Цзі не раз намагався через ЗМІ донести думку, що не маючи в розпорядженні передавача, який за потужністю не поступається зірці, він не може нічого вдіяти.
Проект «Сніг» зупинили за півтора року від початку його реалізації, й до того моменту біля Нептуна вдалося добути лише 1,5 мільйона тонн маслянистої плівки, що разом із 600 тисячами тонн, зібраними раніше для «Туманної парасольки», було замало для реалізації проекту. Зрештою, на відстані двох астрономічних одиниць від Сонця розмістили 1614 зоряно-водневих бомб загорнутих у мембранний матеріал, просякнутий маслянистою рідиною, — менше однієї п'ятої запланованого. Навіть якщо підірвати всі ці бомби одночасно, вони все одно не змогли б утворити суцільну хмару пилу. Натомість довкола Сонця виникло б лише декілька окремих запорошених зон, тож ефективність системи раннього попередження про наближення ворога могла виявитися набагато нижчою.
У ці часи надія швидко з'являлася й миттєво згасала. За півтора року тривожних очікувань і сподівань людство втратило довіру до Оберненого Ло Цзі.
Під час чергової конференції Міжнародного астрономічного союзу (востаннє конференція цієї організації привертала увагу всієї світової спільноти 2006 року, коли Плутон був позбавлений статусу планети) багато астрономів і астрофізиків обстоювали позицію, що руйнування зорі в системі 187J3X1 — лише збіг обставин. Позаяк Ло Цзі за освітою астроном, імовірно, він помітив певні передумови її руйнування ще у ХХІ столітті й скористався цим із власною метою. Хоча залишалося ще багато нез'я-сованих питань, чимало людей охоче повірили в такий варіант розвитку подій, і це не могло не призвести до суттєвого падіння авторитету Ло Цзі. Сприйняття його громадськістю поступово змінювалося: від статусу месії до звичайної людини й зрештою — до найбільшого маніпулятора й містифікатора в історії. Ло Цзі ще залишався Оберненим, бо дію Акта ООН вдруге не призупиняли, проте реально впливати на ситуацію у світі він жодним чином не міг.
Рік 208-й Епохи кризи
Трисоляріанський флот перебуває на відстані 2.07 світлового року від Сонячної системи 2.07 світлового року від Сонячної системи
Восени, холодного й похмурого дощового дня мешканці Нового життя-5 на загальних зборах ухвалили рішення вигнати Ло Цзі з поселення у зв'язку з негативним впливом, який він справляв на повсякденне життя громади. Під час роботи в проекті «Сніг» Ло Цзі часто їздив кудись на різні зустрічі, проте більшість часу працював удома, залишаючись
