Створи щось. Історії, які неможливо (не) прочитати - Чак Паланік
Усі повернулися в бік Майлі й уп’ялили в неї очі. Її відповідь звучала переконливо. Від образи та обурення голос її був голосом того, кого знущання та глум довели до краю.
«Я ламаю Різдво? Я ламаю Різдво!?» Від люті губи її дрижали. Вона випростала тремтливу руку, вказуючи на Дебору, ЛаТрея та Тейлора. «Я намагаюся врятувати Різдво! А хтось із них підкидує людям брудну помадку».
Правду кажучи, всі аналізи Девона — на фекальні бактерії, на ВІЛ, на сперму, хламідіоз і безліч інших перенощиків та збудників гонококових інфекцій — дали тільки негативні або недостатні результати, але Майлі було вже не зупинити. Вона перейшла на крик: «Один з них переслідує мене… надсилаючи мені грубий, образливий, огидний… непотріб».
Трійко підозрюваних ніякого перезиралися, нічого не розуміючи. Усі, хто був у кімнаті, дивилися на трійцю з глибоким презирством. Майлі Берк була віддячена. Вона відчувала, що моральне право на її боці. Стоячи поруч із нею, Девон сяяв.
У кімнаті відпочинку було так тихо, як рідко коли буває. Настільки тихо, що було чутно, як за дверима, у торговельній залі, крутять різдвяні хорали. Навіть Клара припинила схлипувати. Вона уп’яла погляд у макаронну мозаїку в своїх руках: «Два тижні…», — прошепотіла вона і підняла картину, щоб показати всім присутнім. І мовила: «Нікого я не хотіла переслідувати. Хотіла якнайкраще. Це я сплела шапочку, яку ти віддала мені назад. Це я приготувала помадку».
Люди й досі згадують про той момент. Розповідаючи цю історію, управитель тут завжди робить паузу. Аби люди чули музику в залі. Ту саму музику, як і на всі минулі свята. Ту музику, де нині вже покійний Бінґ Кросбі все туркає про спокій на землі та бажає людям щасливого Різдва. Ту музику, де янгольськими голосами йому підспівує хор.
Під цей спів менеджер переводить погляд на стіну, трохи вище від мікрохвильової пічки. І очі присутніх повертаються слідом. Там вона все ще й висить, наче молитовна ікона: очі замалі та ще й на різній висоті, і зуби жовті… і рот, наче повний опаришів. От і все, що залишилося від Майлі Берк, — тільки цей мозаїчний портрет.
Минуло чимало років, та продавці все ж полюбляють цю історію. Цю сагу без кінця і краю. Про помадку та Майлі Берк, про Девона й консервовану шинку. Важливо при цьому не забути жодної подробиці і подавати їх своєчасно, аж до останньої миті.
Бо останньої миті Дебора розстебнула діамантовий браслет і простягнула його Кларі.
Примечания1
Початок відомого жарту, коли хворий на операційному столі звертається до хірурга: — Скажіть, лікарю, я після операції зможу грати на скрипці? — Та заспокойтеся! Зможете. — Дивно! А до операції не вмів.
(обратно) 2«Граучо» Маркс (1890–1977) — американський актор, комік, учасник комік-трупи, відомої як Брати Маркс. У 1950-і роки Граучо вів телевізійне шоу «Ставка — ваше життя».
(обратно) 3Мілтон Берл (1908–2002) — комік і актор, зірка американського телебачення 1950-х років, відомий мільйонам глядачів як «дядечко Мілті».
(обратно) 4Едґар Джон Берґен (1903–1978) — американський актор і радіоведучий, який здобув найбільшу популярність як черевомовець своєї ляльки Чарлі Маккарті.
(обратно) 5Чарлі Маккарті, лялька черевомовця Едґара Берґена. У широкому сенсі, той, хто перебуває під пануванням іншого; той, хто підігрує коміку або ведучому.
(обратно) 6Тук-тук (англ. knock-knock) — типовий зачин підколки (дружнього жарту) в англомовних культурах.
(обратно) 7«Шайнола» (англ. Shinola) — назва американської компанії виробника вакси для взуття, що набула поширення з середини ХХ століття завдяки розмовній фразі «You don’t know shit from Shinola» (не відрізняти лайна від «Шайноли»), тобто не розумітися на елементарних речах.
(обратно) 8«Джелло» — товарний знак напівфабрикатів желе і мусів, що випускаються в порошку, а також готових желе.
(обратно) 9