Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Сучасна проза » Дотик - Колін Маккалоу

Дотик - Колін Маккалоу

Читаємо онлайн Дотик - Колін Маккалоу
яку я щойно натрапила у спеціальній літературі, тітонько Рубі. Мені вона подобається більше за просто «ненормальна», бо означає певну здатність думати, а не нездатність думати.

З головою, що йшла обертом, Бід Тальгарт пообідав разом з двома жінками, подібних яким йому іще ніколи не доводилося зустрічати. Лексикон Нелл був не такий грубий, як у Рубі, але він запідозрив, що то було через те, що вона його іще не знала і тому трохи соромилася і не довіряла, бо він, за визначенням, був ворогом її батька. Ні, він не винуватив її за вірність батьку. Як же ж вона була на нього схожа зовні! Але ж що це за огидне кубло, у якому живе сер Александр Кінрос, якщо його рідна донька запросто обідає з його коханкою? І називає її «тітонька Рубі»? Бо у міру того, як дівчина невимушено теревенила, він з неприємним відчуттям здогадався, що вона була повністю в курсі про справжній статус Рубі Костеван. Це вкинуло його в жах, незважаючи на те що він вважав себе вільнодумцем, тобто вільним від релігійних догм та світських обмежень, які релігія зумовлювала. «Занепад, моральний розпад, ось що це таке, — вирішив він. — Ці люди мають стільки грошей, що опустилися і деградували. Як древні римляни». Однак Нелл зовсім не видалася йому деградованою, незважаючи на її шокуючу відвертість. А потім він здогадався, що її голова заповнена мозком такої якості, зрівнятися з якою він і сподіватися не міг.

— Наступного року я поїду до Сіднея вивчати інженерну справу, — повідомила вона йому.

— Інженерну справу?

— Так, інженерну справу. Машинобудування. — Вона говорила з нарочитою терплячістю, наче розмовляла з ідіотом. — Тобто гірнича справа, металургія, законодавство стосовно хімічного аналізу руд і їх видобутку — ось що це таке. Во Чінь та Чан Мінь вчитимуться разом зі мною, а Ло Чі опановуватиме механіку та машинобудування. Таким чином, татко спрямовує нас трьох на роботу в його основній галузі — гірничовидобувній, один з нас займатиметься двигунами та динамо-машинами, а решта будуватимуть мости та проектуватимуть його оперний театр, — сказала Нелл.

— Але ж ти — дівчинка, а решта троє — китайці.

— А що тут такого? — погрозливо спитала Нелл. — Ми всі — австралійці, і всі маємо право на стільки освіти, скільки зможемо подужати. Як, на вашу думку, багаті люди розпоряджаються своїми життями? — різко спитала вона. — Відповідь така: ми чинимо так само, як чинять бідні люди, — байдикуємо, якщо ми ліниві, або ішачимо до всирачки, якщо ми підприємливі.

— А що ви знаєте про бідних людей, молода панно?

— Стільки, скільки ж і ви про багатих, — дуже мало.

Він змінив тему.

— Механіка — не професія для жінок.

— Яка бздура! — відрізала Нелл. — Може, ви вважаєте, що Во Чіня, Чан Міня та Ло Чі треба депортувати?

— Якщо вони вже тут, то ні. Але я дійсно вважаю, що китайську імміграцію необхідно спинити. Австралія — країна для білих людей, які отримують платню як білі люди, — з пафосом заявив Бід.

— Господи! — аж задихнулася від гніву Нелл. — Та китайці у сто разів кращі за ту п’яну й ліниву емігрантську публіку, яка юрмою пхається сюди з усіх куточків Британських островів!

Ця перепалка не переросла у відверту війну лише тому, що до кімнати увійшов Сем Вонґ з першою стравою. Обличчя Нелл освітила приязна посмішка, і, на превеликий подив Біда, вона заговорила з ним китайською.

— А скількома мовами ви розмовляєте? — спитав він після того, як Сем пішов. Він попробував тістечка з креветками в соусі і раптом відчув, що то є таке — гастрономічний рай.

— Мандаринським діалектом китайської — усі наші люди є мандаринцями, а не кантонцями, а ще я розмовляю латиною, грецькою, французькою та італійською. Коли я поїду до Сіднея, мені треба буде знайти вчителя німецької. Багато технічних текстів і газет виходять німецькою.

«Наші люди, — подумав він, крокуючи згодом через Кінрос-таун. — Наші люди — мандаринці, а не кантонці. Що, в біса, усе це означає? Я завжди дотримувався думки, що китаєць — він і є китаєць. Вочевидь, ми наштовхнемося на сильну протидію з боку сера Кінроса, коли влада почне вживати конкретних та енергійних заходів, спрямованих на заборону китайської імміграції. Цей закон має бути ухвалений на федеральному рівні; і всі наші білі бізнесмени будуть протидіяти цьому, бо вони можуть платити набагато менше новоприбулим китайським робітникам, аніж білим людям. Так, профспілки мають проштовхнути заборону на імміграцію через федеральний парламент. І це означає, що наша потреба в політичній організації є навіть більш нагальною і важливою, ніж чисто профспілкова діяльність.

От чорт! І треба ж цьому статися, що ця ситуація в Кінросі виникла саме зараз, коли ми маємо набагато небезпечнішу ситуацію у Квінсленді, а скватери з Нового Південного Уельсу утворили свою жалюгідну спілку фермерів-вівчарів! Якщо — ні, не якщо, а коли стригалі почнуть страйк, це буде порохова діжка. І я буду ой як потрібен у Сіднеї, а не в цьому болоті, попри все його золото. Білл Спенс зазнає такого тиску з боку стригалів, що йому доведеться наполягати на повсюдному введенні профспілок у стригальні сараї, а якщо йому вдасться залучити на свій бік портових вантажників у Сіднеї, то у нас буде гаряча пора. Але ж звідки взяти гроші на оплату страйку? Минулого року ми дали тридцять шість тисяч фунтів лондонським докерам, і вони мали змогу перемогти. Але зараз ми на мілині, без гроша в кишені. А тут мене ще в цей Кінрос занесло».

Біду дуже хотілося проникнутися симпатією до Сема О’Доннела, але чим більше він мав з ним справу, тим менше він йому подобався. Хоча Бід скоріше схарактеризував би його як безпорадного симпатягу, а не порушника спокою чи бунтівника. Той факт, що він мав багато друзів серед робітників збагачувальної фабрики та механічних цехів, але жодного — серед своїх колег, вказував на те, що він викликав роздратування у тих, хто працював разом із ним. Однак Бід твердо вирішив скористатися кращими рисами О’Доннела. Цей чоловік був привабливий, мав приємні манери, гарно говорив. А ще він ненавидів китайців, стосовно яких він був цінним джерелом інформації. Для профспілкової ради Кінрос та шахта «Апокаліпсис» були загадкою. Ні, сер Александр не робив якихось поблажок китайцям при скороченні персоналу. Вони теж втратили робочі місця, і приблизно в тій же самій пропорції, що й білі люди.

Заявка сержанту Твейтсу на дозвіл виступити перед публікою на Кінрос-сквер у неділю вдень була отримана з підозрілістю, але справу вирішив телефонний дзвінок до

Відгуки про книгу Дотик - Колін Маккалоу (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: