Нам воно святе! Пісні січових стрільців - Михайло М. Маслій

Ой, там при долині
Вірш Романа Купчинського. Музика народна Ой, там при долині, гарматами зритій, Лежить невідомий січовик убитий. Козацькеє тіло від вітру зчорніло, А личко розцвіле зів’яло, змарніло. Не заплаче мати та й над головою, Не посадить м’яти на могилу твою. Береза не зронить листків на могилу, А дзвін не задзвонить, не сповістить милу. Не викує, брате, літ твоїх зозуля, Закує з гармати ворожая куля. Один бір заплаче нишком серед ночі, І ворон закряче, виймаючи очі. Один рано-вранці вітри заголосять, Вовки-сіроманці кістки порозносять. І кров на долині накриє мурава, Та слава не згине, стрілецькая слава! Ой шумить, шумить
Вірш і музика Романа Купчинського Ой шумить, шумить та дібровонька, Негодоньку віщує. Ой чому ж, чому молодий стрілець Та дома не ночує. Ой шумить, шумить дібровонька, Чи не буря надходить? Молодий стрілець до дівчиноньки На розмовоньку ходить. Дівчино, рибчино, подай же ручину, Подай же другую, най поцілую. Білую рученьку, устонька гожі, як тії рожі, Поцілуй в серці біль заворожить. І ручку подала б, і поцілувала б Та ну ж хто чатує – поцілуй вчує! Піде обмовонька зараз лукава, піде неслава, Що ж би матуся на це сказала? Кохана, сплять люди, хто ж слухати буде? Заснула калина ген коло тина! Ще соловейко лиш милу