Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Публіцистика » Тарас Шевченко та його доба. Том 1 - Рем Георгійович Симоненко

Тарас Шевченко та його доба. Том 1 - Рем Георгійович Симоненко

Читаємо онлайн Тарас Шевченко та його доба. Том 1 - Рем Георгійович Симоненко
що р. 1730 в Моринцях було вже 30 дворів посполитих, а в Кирилівці р. 1741 було 130 хат посполитих і 900 людності. Запевне відомо теж, що в обох селах в першій половині XVIII в. були церкви греко-католицької релігії… З початку віку XVIII Кирилівка і Моринці входили до величезного ключа Вільшанського маєтностей хорунжини Яблоновської, потім маєтності ті перейшли до відомого в історії Катерини ІІ Потьомкіна, а від його – до Василя Енгельгардта, що доживав віку і вмер у Вільшаній. Після його Вільшану, Кирилівку і Моринці одідичив нажирований син його Павло Енгельгардт. Перегодом маєтності Енгельгардта, невідомо якою стежкою, перейшли до рук польського пана Еразма Фльоровського (Фльорковського). Останній під кінець рр. 60 збанкротував, добра його пішли на ліцитацію. Кирилівку придбав Микола Терещенко, а Моринці графиня Браницька. Нині в Кирилівці більш 4, а в Моринцях більш 3 ½ тис. людності. В обох селах церкви і школи, але школи, звісно, мовою не народною, а чужою.

Треба зауважити, що опріч Вільшаної, недалеко від Кирилівки і знаменита Лисянка й інші села, де р. 1768 гуляли гайдамаки. В Лисянці хозяйновали ватаги Романченка, Богуна, Джурджі і інші. Трохи далі в сусідніх селах навкруги Кирилівки гуляли ватаги Носа і інші.

256

Іван Андрійович Шевченко (Грушівський, Швець; 1761 – 1849) – дід Т. Г. Шевченка по батькові, селянин села Кирилівки, кріпак В. В. Енгельгардта. Свідок селянського повстання 1768 р. – Коліївщини. Про це Шевченко згодом розповідав Б. Залеському. В дідовій хаті 1802 – 1810 рр. та після 1816 р. жила родина майбутнього поета. Розповіді діда про Коліївщину – одне з багатьох джерел поеми «Гайдамаки». В епілозі твору поет змалював діда як цікавого оповідача… Намалював його портрет, згадував про нього в повісті «Близнецы» та в листах (Шевченківський словник, том другий, с. 358).

257

Рід Шевченків і Грушівських у Кирилівці дуже давній. На превеликий жаль, недостача до р. 1806 в Кирилівській церкві метрик не дала мені з’ясувати родовід Шевченків з початку роду. Відомо… що на просьбі кирилівців до переяславського єпископа Гарвасія, між підписаними 80 селянами на 10 місці стоїть Грицько Грушівський, а далі є Захар і Євстрат Шевченки. Можливо, що якийсь Грушівський побрався з Шевченківною або Шевченко з Грушівською і став писатись Шевченко-Грушівський. В «Исповедной записи» р. 1806 стоїть Іван Шевченко 64 літ; жінка його Марта; діти: Омелян, Савва, Павло, Григорій; дочки: Домникія, Олена, Домникія». У Григорія – жінка Катерина і дочка їх Катерина. Потім по книгах 1814, 16 і ін. та сама родина пишеться вже Шевченко-Грушівський. У метриках шлюбу Катерини Григорівни і смерті матері її вони записані – Грушівськими. Варфоломій Шевченко теж повідав… що Тарас у школі іменувався Грушівським. Під кінець 20-х рр. остання назва по книгах церковних зникає. З сього можна гадати, що чи не Іван Шевченко, побравшись з Грушівською, був першим з двома родинними йменнями.

258

Григорій Іванович Шевченко (Грушівський; 1781 – 1825) – батько Т. Г. Шевченка, кріпак. Народився в селі Кирилівці у сім’ї селянина І. А. Шевченка. В 1802 р. одружився з К. Бойко, був письменним. Щонеділі у своїй родині читав жития святых (Мінеї-Четьї) і свого сина Тараса віддав учитися до школи дячка П. Рубана. Після смерті дружини залишився з п’ятьма дітьми і невдовзі (7.ІХ.1823) одружився вдруге з удовою О. Терещенко. Чумакуючи, брав з собою й малого Тараса. Хлопчик побував з ним у Єлісаветграді, Умані та інших містах. Шевченко у 1829 – 1830 рр., ймовірно, намалював портрет батька; у вірші «Якби ви знали паничі» описав його долю…

259

Катериня Якимівна Шевченко (дівоче прізвище – Бойко; 1783 – 1823) – мати Т. Г. Шевченка, кріпачка. В 1802 р. взяла шлюб з Г. І. Шевченком. Молоде подружжя спочатку жило в Кирилівці, а в 1810 р. переїхало до Моринців і оселилося в хаті висланого до Сибіру кріпака Копія; в кінці 1815 р. сім’я повернулася до Кирилівки. Мати дуже любила малого Тараса. Через усе життя поет проніс найтепліші почуття до неї. На засланні, згадуючи тяжку панщину, він у вірші «Якби ви знали паничі» писав: «Там матір добрую мою // Ще молодую – у могилу // Нужда та праця положила». Поховали К. Я. Шевченко, як вона й заповідала, біля хати в саду. Тепер її могила неподалік від Літературно-меморіального музею Т. Г. Шевченка в селі Шевченковому.

260

О. Кониський. Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя. Т. 1 – 2. С. 27 – 31.

261

Року 1892 я був в Кирилівці і оглядував останок того саду і ручаю. Звісно, через більш ніж 70 років не багацько лишилося з того саду; але знати, що дійсне колись сад був добрий. Місцевість зовсім вірно описав Тарас в «Княгині». Місцевість прекрасна.

262

Тарас Шевченко. Повне зібрання творів: у 12 т. Т. 2. С. 229.

263

Олександр Олександрович Оболонський (1825 – 1877) – редактор і видавець журналу «Народное чтение», земський діяч на Полтавщині. З Шевченком познайомився в 1858 р. В 1859 – 1862 рр. видавав журнал «Народное чтение». На його сторінках виступали й українські письменники Шевченко, Куліш, Марко Вовчок і Я. Щоголів. Шевченкові поезії друкувалися тут мовою оригіналу і в перекладах М. Курочкіна, Л. Мея, О. Плещеєва. В 1859 р. поет переслав Оболонському збірник своїх творів і листовно запропонував вибрати з нього ті, що, на його погляд, придатні для перекладу російською мовою і для публікації в «Народном чтении». В 1860 р. редакція опублікувала автобіографічний лист Шевченка до редактора журналу. Після закриття журналу Оболонський переїхав на Україну. Працював у Полтаві, Харкові (Шевченківський словник. Т. 2. С. 60).

264

Смиренна, покірлива.

265

Здатність, дар.

266

Пединівка – село Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Звенигородського району Чернігівської області). За спогадами В. Г. Шевченка Тарас Шевченко ходив у Пединівку ще дитиною років шести, коли «забажав піти туди, де кінець світу, де небо впирається в землю». Вважають, що він побував у цьому селі в 1828 – 1829 рр., коли був козачком П. Енгельгардта і скрізь їздив за своїм паном.

267

О. Кониський. Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя. Т. 1 – 2. С. 34.

268

Варфоломій Гаврилович Шевченко (1821 – 1892) – троюрідний брат і свояк Т. Г. Шевченка (брат поета Йосип, у 40-х рр. ’19 ст. одружився з Мотрею – сестрою Варфоломія). Познайомився з

Відгуки про книгу Тарас Шевченко та його доба. Том 1 - Рем Георгійович Симоненко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: