Балакучий згорток - Джеральд Даррелл
— Слово честі, присягаюся! — сказала Пенелопа. І на підтвердження своїх слів поцілувала його ще раз.
— Пенні, ходімо, — загукав Пітер, — бо ми так ніколи не дістанемося додому!
Вони підійшли до входу в тунель. Хлопці потиснули Папузі лапу, а Пенелопа цьомнула його в дзьоб з обох боків.
— Бувайте, мої добрі, відважні, дорогі друзі, — сказав Папуга. — Будь ласка, повертайтеся, не баріться.
— Як тільки зможете — так і приїздіть, — додав Етельред.
— Ми постараємося навідатись до вас через рік, — сказала Пенелопа. — Обіцяємо. Ми надішлемо вам листа через мадам Гортензію.
Діти востаннє окинули поглядом Міфологію: її прекрасні синюваті ліси коркових дерев і пурпурову траву, далекий золотавий відблиск Співучого Моря, нефритово-зелене небо з караванами кольорових хмаринок. Вони ще раз глянули на своїх друзів: Папугу і Етельреда, і на єдинорогів, лавандових і білих, які стояли позаду та кивали їм головами на прощання. Тоді, з останнім помахом руки, Пенелопа, Пітер і Саймон увійшли в тунель, який мав привести їх назад — у наш буденний світ.
Примітки
1
Інч — дюйм, дорівнює 2,5 см.
(обратно) 2Венслідейл, горгонзола — сорти сиру.
(обратно) 3Люмбаго — раптовий гострий біль.
(обратно) 4120 кг
(обратно)Оглавление Розділ І Балакучий згорток Розділ II Поїзд до країни Міфології Розділ III Місячні телята і єдинороги Розділ IV Шпигуни і плани Розділ V Горностаї та грифони Розділ VI Співуче море Розділ VII Вовкулаки і вогняники Розділ VIII Битва за Замок Василісків